Чим відзначився на посту керівника МОН Лісовий / фото з фейсбуку Оксена Лісового
16 липня в українському уряді знову відбулися вагомі перестановки. Міністерство освіти і науки України також отримало нового очільника.
- 1 Оплата праці педагогів
- 2 Академічна доброчесність
- 3 Реформи та модернізація
Оксен Лісовий натомість залишив посаду міністра, на якій перебував з 21 березня 2023 року. Тепер відомством керуватиме вже колишній голова Національної агенції забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Лісовий при цьому заявив, що для нього було честю служити Україні на цій посаді понад 3 роки.
24 Канал розповідає, чим відзначився за час своєї каденції в МОН Оксен Лісовий і які його досягнення як голови освітнього відомства.
Чим відзначився на посаді очільника МОН Лісовий
Оксен Лісовий обійняв посаду міністра освіти і науки України, повернувшись з фронту, і почав наводити лад в українській освіті після діяльності попередника Сергія Шкарлета. Проблем та викликів було багато, та й сам воєнний час для проведення реформ був непростим. Все ж Лісовий взявся за реалізацію ідей та реформ, хоч не все йшло так гладко, як хотілося б команді міністра.
Важливо, що за час керівництва Лісового в МОН освіта стала пріоритетом Кабміну – на неї почали виділяти все більше коштів. Окрім фінансування та реформ, треба було пам’ятати і про безпеку. І все це відбувалося на тлі постійних повідомлень про можливу ротацію міністра освіти і науки.
Оплата праці освітян
Це питання було постійним викликом для Лісового на посаді міністра. Але він зміг принаймні зрушити процес з місця. У 2024 році вчителі, які тримали на своїх плечах шкільну освіту під час повномасштабної війни, мали отримати підвищення заробітної плати. Лісовий навіть називав конкретні цифри та терміни, але підвищення педагоги тоді так і не дочекалися.
Все ж влада була змушена збільшити рівень оплати праці освітян, аби запобігти масовому відтоку з професії. З 2025 року запроваджено щомісячну вчительську надбавку до заробітної плати у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року її збільшено до 2000 гривень. Все ж вчителі очікували на підвищення посадового окладу. І дочекалися – аж у 2026 році.
Українські вчителі на освітньому форумі / фото Марії Волошин
У Державному бюджеті передбачено підвищення зарплат вчителів, викладачів та науково-педагогічних працівників: на 30% з 1 січня та на 20% з 1 вересня. У МОН наголошували, що це буде найбільше комплексне підвищення оплати праці педагогів за останні роки. Також анонсовано підвищення зарплати вихователям у дитячих садках на 30% з 2026 року. “Вчительську тисячу” при цьому збережено до 2 тисяч гривень для всіх учителів та 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків). Все ж не обійшлося і без проблем. Освітяни та навіть деякі народні депутати заявляли, що громади почали “різати” надбавки за престижність до зарплат вчителям у січні, чим фактично нівелювали підвищення оплати праці.
Академічна доброчесність
Це був один із викликів, з якими Лісовий зіткнувся на початку своєї каденції в МОН. Його звинуватили у плагіаті в дисертації, тож він віддав її на перевірку. Згодом перевірку дисертації міністра було призупинено, бо він відмовився від наукового ступеня. Після цього в Україні стало можливим добровільно відмовитися від вченого звання.
Однак міністр встиг заявити, що буде формувати в Україні нову культуру доброчесності. Хоча масового викриття плагіаторів у сфері освіти і науки не відбулося, все ж нещодавно українські законодавці затвердили законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність” та узгодили єдині комплексні законодавчі рамки академічної доброчесності в системі освіти і науки – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.
Реформи та модернізація
За каденції Лісового у сфері освіти та науки також продовжили і почали втілювати нові реформи. Без критики, звісно, не обійшлося.
Пріоритетом освітньої сфери зробили безпеку. У школах з’явилися офіцери Служби освітньої безпеки; анонсовано нові правила відвідування навчальних закладів. Розпочалося будівництво підземних шкіл та модернізація укриттів у освітніх установах. На це спрямовувалися мільярди гривень.
Дошкільна освіта. Наразі триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набрав чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року у всіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років зобов’язані вивчати англійську мову. Заплановано й інші зміни.
Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи відновлено та продовжено. Зараз в Україні готуються до повноцінного впровадження реформи старшої профільна школа. З 2027 року учні навчатимуться 12 років. Пілотування реформи “Профільна” розпочалося 1 вересня 2025 року. Воно запровадить два напрями навчання: академічний та професійний. Однак саму реформу та її впровадження під час війни часто критикують і батьки, і освітяни.
Лісовий на форумі вчителів у Львові / Фото Марії Волошин
Професійна освіта. За каденції Лісового також почали активно розвивати професійно-технічну освіту. Уряд виділяв сотні мільйонів на цю сферу, зокрема на модернізацію майстерень у навчальних закладах. У вересні 2025 року набрав чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він містить суттєві зміни для професійно-технічної освіти.
Вища освіта. Тут також впроваджували чимало змін та новацій. Анонсовано скорочення терміну навчання на бакалавраті. Також запроваджено процес укрупнення мережі вишів та заміни ректорів. Важливо, що першокурсники-контрактники почали отримувати гранти на навчання за високі бали на НМТ. Запроваджено і зимову вступну кампанію до вишів. Частина вступників може пройти підготовчий курс перед основною вступною кампанією.
Наука. Молоді вчені та доктори наук нарешті отримуватимуть більші гранти на дослідження. Фінансування збільшено в кілька разів. Лісовий наголосив: це наймасштабніше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні формуватиметься нова система пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.
Чимало змін, анонсованих раніше, мають відбутися цього року, зокрема з 1 вересня. Йдеться про підвищення стипендій студентам, другий етап підвищення зарплат педагогам тощо. Однак це вже відбуватиметься за каденції нового керівника МОН України – Андрія Бутенка.