Миру – мир – як правильно сказати українською

miru mir jak pravilno skazati ukrayinskoju c17f1b7 - Миру – мир – як правильно сказати українською

Чи можливо висловлюватися “Миру – мир!”? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.

Фраза “Миру – мир!” видається настільки простою, що її легко зрозуміти дослівно. Однак саме тут українська мова ставить цікаву пастку.

Розберімо походження гасла “Миру – мир!” та чи правильно воно звучить українською, а також що означає “мир” в українській мові, з посиланням на ресурс “Горох”.

“Миру – мир” – яка історія цього радянського гасла?

Попри процес декомунізації, у сільській місцевості можна зустріти радянський відгомін – напис “Миру – мир!”. Його часто відтворювали у вигляді мозаїк на будівлях, стелах із назвами населених пунктів або на автобусних зупинках.

miru mir jak pravilno skazati ukrayinskoju cadd6d0 - Миру – мир – як правильно сказати українською

Старе радянське гасло / Фото Олесі Кух

miru mir jak pravilno skazati ukrayinskoju a2a7178 - Миру – мир – як правильно сказати українською

24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

І хоча гасло здається позитивним, не всі вбачають у ньому помилку чи неприємний відголосок минулого, а навпаки: “Це і зараз на часі”. Але якщо розбирати окремі слова, виникає цікаве мовне питання, та й саме походження цього гасла не є однозначним.

Радянський лозунг “Миру – мир!” у тогочасній пресі закріпився з травня 1951 року, а в ранній формі звучав навпаки: “Мир – миру!” від 3 травня 1949 року.

У російській мові “мир” у першій частині виразу означає світ, людство, усі люди, а “мир” у другій – відсутність війни, спокій. І російською цей вислів звучить дуже лаконічно та несе глибокий зміст. Однак, не все так просто.

Це гасло має цікаве походження, адже “справедливі” атеїстичні комуністи насправді запозичили його з… релігійних текстів. Походження цього вислову пов’язують із православною богослужбовою традицією. У Великій єктенії” є прохання: “Мир світові Твоєму даруй”, а в Просячій єктенії” – “Мир світові у Господа просимо”.

А єктенія – це особлива частина богослужіння, під час якої священнослужитель або диякон послідовно виголошує прохання до Бога за Церкву, людей, державу, мир, здоров’я та інші потреби, а віряни відповідають установленими молитвами. Саме тому слово “мир” у таких молитвах має значення спокою, злагоди, відсутності ворожнечі та війни.

Знайте! Цікаво, що колись різницю між двома значеннями передавали не лише словами, а й написанням. У церковнослов’янській та дореволюційній російській орфографії існували дві форми: “миръ” – спокій, злагода, відсутність війни; “міръ” – світ, всесвіт, людська спільнота. Слова, однакові на слух, мали різне написання і різне значення. Після орфографічної реформи це розрізнення на письмі зникло, і обидва слова почали писати однаково – “мир”.

Цю цитату використовували як гасло і за часів Російської імперії. Історик Костянтин Душенко зазначає, що найдавніша згадка вислову датується 1795 роком – в оді Гаврила Державіна “Лебідь” у рядку “И, проповедуючи мир миру…”.

Однак, як лозунг вислів почали використовувати пізніше: у квітні 1814 року його розмістили на емблематичному зображенні в Москві після взяття Парижа.

Після Лютневої революції 1917 року гасла “Мир усьому світу!” та “За мир усього світу!” стали особливо поширеними. У 1924 році Володимир Маяковський завершив свій вірш “Пролетарію, у зародку задуши війну!” закликом “Миру – мир, война – войне”. У 1949 році цю ж формулу “Миру мир!” використав Ілля Еренбург на Всесвітньому конгресі прихильників миру в Парижі, а 1950 року під нею збирали підписи під Стокгольмським зверненням. Від травня 1951 року в радянській пресі остаточно закріпилося гасло “Миру – мир!”.

І його дуже часто використовували в промовах, і навіть було створено скульптурну композицію Станіславом Савіцьким під такою назвою. Ці типові пам’ятники та гасла встановлювалися у багатьох населених пунктах Радянського Союзу як символ пропаганди боротьби за мир та дружбу народів. Що, як показала історія, зовсім не так.

Цікаво! 21 вересня – Міжнародний день миру! А символом миру в усьому світі вважається білий голуб. Голуб став символом миру ще з біблійних часів: саме голуб приніс Ною оливкову гілку як знак того, що потоп закінчився і земля знову придатна для життя. У ХХ столітті цей образ особливо поширився завдяки малюнку Пабло Пікассо “Голуб миру” і став міжнародним символом миру та ненасильства.

Історія “Голуба миру” Пікассо: дивіться відео

Як перекласти російський напис українською?

Але повернімося до мовного аспекту. Українською мовою при буквальному перекладі звучання зміниться: “Світові – мир!”. Бо планета чи людство в українській мові – це “світ”, а “мир”, як “спокій” – це слово праслов’янського походження, тому воно є і в нашій мові. Хоча, у словниках, “мир” із позначкою “застаріле” можна зустріти у значенні – земля з усім, що на ній існує.

Якщо йдеться про побажання припинення війни, що є дуже актуальним для українців сьогодні, то природним відповідником є: “Хай буде мир!”, “Мир усьому світові!”.

А ще для українців стало звичним вітання чи прощання “Мирного тобі дня /ночі”. Хоча здавна також знали про благословення чи побажання гарної дороги – “Їдь/іди/ зоставайся з миром!”, щоб шлях пройшов добре і спокійно.

Але найцікавіше починається, коли ми розбираємо саме українське слово “мир”.

“Всім миром” – це зовсім не про відсутність війни

У сучасній українській мові “мир” насамперед означає стан спокою, злагоди, відсутність війни та ворожнечі.

Ми кажемо:

  • “жити в мирі”;

  • “боротися за мир”;

  • “бажати миру”;

  • “після війни настав мир”.

Це значення добре відоме кожному.

Але є й інший “мир”, як у вислові “всім миром”. В українській традиції “мир” міг означати громаду, спільноту людей, усіх членів певної спільноти.

Саме тому “всім миром” – усією громадою, усі разом. Наприклад: “Всім миром толоку робили”. Це традиційна українська сільська взаємодія громадою, наприклад, при будівництві хати чи під час жнив.

Тобто йдеться не про якийсь абстрактний “мир”, а про людей, які об’єдналися для спільної справи. Це значення добре збереглося у фольклорі, художній літературі та діалектах.

  • [Люлька:] Нехай мир розсудить, що робить з нею. (С. Васильченко)
  • Біля зборні зібрався весь мир. (М. Коцюбинський).
  • – Пришліте когось на переговори – миром можемо дійти згоди. (Р. Іванченко)

Слово “мир”, у різних значеннях, фігурує у низці народних приказок та фразеологізмів:

  • З ми́ром відпуска́ти (відпусти́ти) когось – відпускати когось без покарання, не чинячи йому перешкод.
  • По миру́ пуска́ти (пусти́ти) – доводити до злиднів, до становища жебрака.
  • Ходи́ти (піти́ тощо) по миру́ – просити милостиню, жебракувати.
  • З миру по нитці голому сорочка – зібрати з громади навіть малі пожертви, і вийде значний внесок.
  • На миру́ – серед людей, у присутності людей.
  • Обіцяти / сказати перед усім миром – сказати щось перед громадою.
  • Мир вам!; Мир сьому́ до́му! уживається як привітання того, хто входить у дім

Це ще не всі значення “мир”, які дає нам словник:

  1. Мир – це і назва рослини, лободи запашної чи герані червонолистої.
  2. Є ще слово мирро / миро – запашна олія, яку використовують у християнських церковних обрядах. Вважається, що ім’я Мирон походить від цього слова – буквально: той, хто пахне миром.
  3. “Мир”, це і частина низки слов’янських імен, чоловічих та жіночих, які знову стають популярними: Володимир (володіти миром), Любомир (любити мир), Дзвенимир (прославляти мир), Яромир (сонячний світ/мир), Мирослав (славити мир).

Ось таке неоднозначне слово “мир”. Саме тому дослівний переклад російського “Миру мир” може бути оманливим. В українській мові для двох різних значень природно використовувати різні слова.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *