Як я вважаю українською, і чому це помилка

Що означає – “я гадаю”? / Мagnific. Ілюстративне фото

Імовірно, кожен хоча б раз чув вираз “Я гадаю, що…”. Для багатьох він став звичним, проте саме навколо цього вислову вже багато років точаться мовні обговорення.

Чому росіянізм “я чітаю” не стосується власного переконання, і в яких випадках він перекладається дослівно, розказуємо з посиланням на філологиню Світлану Чернишову.

Не “рахувати”, а “вважати”: коли ці слова не слід плутати

Цей вислів, хоч як прикро, є однією з найпоширеніших помилок, якої припускаються не лише у повсякденному мовленні, а й у публічному просторі.

“Я рахую, що це некоректно”, “Вважаю, він має рацію”, “Як ти думаєш?” – такі фрази можна почути досить часто. Проте вони не відповідають нормам української літературної мови.

Мовознавці наголошують: дієслово “рахувати” в українській мові насамперед означає здійснювати лічбу, визначати кількість, вести облік, виконувати обчислення. Наприклад:

24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

• “перелічувати гроші”;
• “здійснювати лічбу до десяти”;
• “враховувати витрати”;
• “лічити дні”.

Чому ж так часто вживають “я рахую”? Мовознавці пояснюють це впливом російської мови, де дієслово “считать” – багатозначне. Зокрема, має два значення: “лічити” і “вважати”. В українській мові ці значення розмежовані різними словами.

Коли йдеться про власне оцінку, погляд, переконання чи думку, нормативно вживати дієслово “вважати”.

• “Я переконаний, що це слушне рішення.”
• “Вона гадає, що варто почекати.”
• “Як ти міркуєш?”
• “Багато науковців дотримуються думки, що…”

Саме таку норму подають сучасні словники української мови. Дієслово “вважати” означає мати певну думку про когось або щось, оцінювати, визнавати.

Крім того, маємо ще низку синонімів, які допоможуть звучати ще виразніше:

• гадати,
• розмірковувати,
• думати,
• мислити,
• бути переконаним,
• бути впевненим.

Як замінити “чітаю”: дивіться відео

Водночас у словниках можна знайти значення дієслова “рахувати” – “уважати, вважати”. Це історичне значення існувало в українській мові й трапляється в класичній літературі.

А мовознавиця радить як перекласти речення без калькувань, де використовують слово “считать”:

• Считать возможным – Визнати за можливе.

• Считать своим долгом – Вважати своїм обов’язком.

• Я к вам на счет лечения – Я до вас стосовно лікування.

• Это не в счет – Це не береться до уваги.

• Жить за чужой счет – Жити чужим коштом.

• В конечном счете – Зрештою, врешті-решт.

Тож замість висловів “Я рахую, що…”, “Як ти рахуєш?” краще сказати: “Я вважаю, що…”, “Як ти гадаєш?”. Таке слововживання є точнішим і багатшим.