Для більшості Іван Котляревський – це портрет у кабінеті літератури, автор «Енеїди» та засновник сучасної української літературної мови. Проте він був також видатним культурним діячем та трендсеттером свого часу.
Коли у 1818-1821 роках Котляревський очолював театр у Полтаві, українського репертуару майже не було. Тоді він за рік написав «Наталку Полтавку» та «Москаля-чарівника», створивши власноруч твори, що збирали повні зали. Полтава стала першим майданчиком нової української сцени, а згодом і кінематографа.
Зв’язок Котляревського з кіно тісніший, ніж здається. У другу суботу вересня Україна відзначає День кіно, і саме до цієї дати ідеально пасує історія стрічки, якій цього року виповнюється 90 років.
Перший український фільм-кіноопера «Наталка Полтавка»
У 1936 році режисер Іван Кавалерідзе випустив фільм-кінооперу «Наталка Полтавка» за мотивами твору Котляревського на музику Миколи Лисенка. Це була перша українська художня музична стрічка. Не легкий мюзикл, а суворе оперне кіно, де герої співали класичні арії на чорно-білому екрані.
Знімати таке кіно в 1930-х роках було зухвалим кроком. Радянська система вже активно використовувала кінематограф для пропаганди, придушувала українську культуру та репресувала митців. Попри русифікацію та цензуру, фільм вийшов українською мовою, зберігши оригінальні тексти та пісні Котляревського.
Зйомки проходили переважно за містом, тому екранне життя трималося на полтавцях. Роль Наталки виконала уродженка Полтави Катерина Осмяловська, а Миколи – зірка тогочасного кіно Степан Шкурат, родом із Кобеляк. Так перша українська п’єса Котляревського стала першою кінооперою країни.
1903 рік: «Колос» та культурний резонанс
Ще одна знакова подія пов’язана з Котляревським сталася на початку ХХ століття. 12 вересня 1903 року в Полтаві відкрили пам’ятник Івану Котляревському. За сучасними мірками, це був триденний культурний фестиваль найвищого рівня, адже до міста з’їхалася вся інтелектуальна та мистецька еліта України, включно з Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським та Миколою Міхновським.
Кульмінацією свята стала вечірня вистава «Наталка Полтавка», яку поставили у Просвітницькому будинку імені Гоголя. Сьогодні полтавці знають цю будівлю як колишній кінотеатр «Колос», хоча сучасний обласний музично-драматичний театр збудували вже у 1947 році.
Склад акторів того вечора був рівнозначний збірній зірок: Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський та Софія Тобілевич грали на сцені, а диригував сам композитор Микола Лисенко. Громадський діяч Дмитро Дорошенко згадував цю виставу як неповторну історичну подію, яку більше ніколи не вдалося відтворити.
Вересень – час Котляревського у Полтаві
Початок вересня у Полтаві завжди асоціюється з Котляревським через кілька важливих дат. 9 вересня відзначається день народження Івана Петровича – цього року виповнилося 257 років з дня його появи на світ.
12 вересня – 123-тя річниця відкриття пам’ятника Котляревському. Ця подія є знаковою не лише через сам монумент, а й через масштабний культурний фестиваль 1903 року, який зібрав майже всю тогочасну українську культурну та політичну еліту в Полтаві.
Також до днів Котляревського можна додати 5 вересня – день, коли у 1969 році, до 200-річчя письменника, у Полтаві відкрили музей-садибу Котляревського. Садиба відтворює будинок письменника та двір заможного полтавця кінця XVIII століття. Розташована на Соборному майдані, поруч зі Свято-Успенським собором, вона була центром міста за часів Котляревського й і досі привертає увагу місцевих жителів та туристів.
Тож, коли ми згадуємо колишній кінотеатр імені Котляревського, легендарний для міста «Котлярик», стає очевидним, що назвати кінотеатр на честь автора «Енеїди» було не випадковістю, а логічною даниною поваги людині, яка стояла біля витоків українського театру та заклала основи для розвитку кіномистецтва.