Основні положення
- “Дякую – прошу” є коректним та чемним виразом в українській мові, який має історичне підґрунтя.
- Існують різні способи відреагувати на “дякую”, зокрема “будь ласка”, “нема за що”, “на здоров’я” і “завжди радий/рада надати допомогу”.
Чи можна відповідати – “прОшу!”? / Freepik. Ілюстративне фото
Цікавий факт, що в українській мові існують слова, значення яких залежить від місця наголосу. Тому, часом виникає питання – чи не зробив помилку співрозмовник, вживаючи певне слово, оскільки ви знаєте його з іншим значенням.
У яких ситуаціях доречно вживати слово “прОшу”, розповідаємо, спираючись на роз’яснення від філологині Лариси Чемерис.
Чи можливо на “Дякую!” відповісти – “ПрОшу”?
В нашій мові існує цікаве слово “прошу”, і його зміст визначається наголосом. І в одному з варіантів – це “ввічливе слово”.
В українській мові наявні стандартні етикетні формули для привітання, прощання та висловлення вдячності, а також відгуки на них. І досить часто у відповідь на “дякую” можна почути – “прошу”. Для деяких людей така відповідь здається дивною та невдалою. Тому ця тема вимагає роз’яснення.
Як пояснюють словники, “прошу” має два значення.
- “прошУ”, утворене від дієслова “просити” – означає, що я висловлюю прохання, спонукаю до певної дії.
- “прОшу” – як відгук на подяку за незначну послугу, замість “будь ласка”.
Ці слова мають різний лексичний зміст. Наприклад, “прошУ” ми використовуємо у випадках – прошу поміркувати, прошу не затримуватися.
А “прОшу” – це скорочений варіант від “прошу, будь ласка” або “прошу, нема за що”. Воно утвердилось як типова формула ввічливості, особливо в усному мовленні. У багатьох регіонах України, особливо в західній частині країни, саме “прошу” є найпоширенішим відгуком на подяку.
“А ось прОшу – це етикетна форма. Означає те саме, що й будь ласка”,
– зауважила мовознавиця.
Отже, “дякую – прошу” абсолютно правильна і природна формула, яка має культурні витоки. Вона звучить трохи стисліше, ніж “будь ласка”, але не менш чемно.
Що означає прошУ, а що – прОшу: дивіться відео
Не варто забувати й про інші варіанти відгуку на “дякую”:
- Будь ласка – загальна і нейтральна форма.
- Нема за що – наголошує на тому, що допомога не була складною.
- На здоров’я – традиційна відповідь, особливо коли дякують за їжу або пригощання.
- Завжди радий / рада допомогти – більш тепла, особиста форма.
Цікаво! У Львові можна почути вислів “прошу дуже”, як вираз подиву на якусь новину, замість “хіба”, “не може бути”.
Раніше ми писали про пояснення філологині, чи доречно вітатися фразою “Доброго дня!”, чи все ж таки лише “Добрий день!”.
Досліджуйте можливості рідної мови та розмовляйте українською!