

Цямрина – що це таке? / Ілюстрація 24 Каналу, світлина Івана Васильєва
Українські лексикони зберегли чимало слів, що відображають історію нашого побуту, про які ми вже забули. Серед них – цямрина. Це слово можна почути у народних піснях, зустріти в українській літературі, проте далеко не кожен зможе пояснити його значення.
Що являє собою “цямрина” і звідки походить цей термін, розповідаємо з посиланням на роз’яснення філологині Оксани Миколаївни.
Що таке цямрина – звідки походить слово?
Старовинна криниця, дерев’яний журавель, прохолодна вода… – все це елементи сільського пейзажу, які часто зображують на картинах.
А чи відомо вам, як називається дерев’яне чи кам’яне обрамлення криниці? В українській мові для цього існує витончене й давнє слово – цямрина.
Отже, цямрина – це дерев’яний, металевий, кам’яний або бетонний зруб, яким зміцнюють стінки колодязя. Простіше кажучи, це та частина криниці, яку ми бачимо над поверхнею землі або вздовж її стінок, що запобігає обсипанню ґрунту.

Тому некоректно називати цямриною всю криницю. Криниця – це споруда для видобутку води, а цямрина – лише один з її елементів.
Приклади вживання:
- біля старої криниці виднілася дубова цямрина;
- господар замінив дерев’яне обрамлення на кам’яне;
- цямрину прикрасили різьбленими візерунками.
В українській культурі криниця мала значення не лише як джерело води. Вона вважалася символом життя, добробуту та пам’яті про рідний дім. Саме тому в народних піснях та поезії нерідко згадується не тільки сама криниця, але й цямрина, біля якої зустрічали гостей, відпочивали після роботи або ж проводжали близьких у дорогу.
Наприклад, у літературних творах можна зустріти образ сивої цямрини, старої цямрини чи криниці з дубовою цямриною – як уособлення давнього родинного обійстя.
- Криниця з трьох боків була оточена широкими цямринами. (Степан Тудор).
- Чиста, як кришталь, та прозора вода стояла майже вщерть із кам’яними цямринами криниці. (Іван Нечуй-Левицький).
Звідки походить це слово?
Мовознавці вважають, що цямрина є запозиченням з польської мови – cembrzyna. Де cembra (cębrа) подібне до німецького zimber – “будівельне дерево, дерев’яна споруда”.
Ймовірно, воно пов’язане з польським cembrowina – “дерев’яне або кам’яне облицювання криниці”. Польське слово, у свою чергу, походить від cembrować – “обкладати зрубом, укріплювати”. З часом в українській мові воно набуло звичної нам форми цямрина.
Цямрина – що це: дивіться відео
Безсумнівно, цямрина – це не діалектизм і не застаріле слово, а нормативна лексема, зафіксована в академічних словниках української мови. Хоча в повсякденному вжитку її можна почути нечасто, вона залишається доречною, коли йдеться про конструкцію криниці, народну архітектуру чи українську культурну спадщину.
Тож наступного разу, побачивши старовинну криницю, придивіться уважніше: можливо, найбільше враження справити саме її цямрина, прикрашена литтям, ковкою, розписом, різьбленням. І ви точно знатимете, як назвати цю надземну частину криниці.
