Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий / фото з фейсбуку Оксена Лісового
16 липня в українському уряді знову відбулися значні зміни. Міністерство освіти і науки України також отримало нового керівника.
- 1 Оплати праці освітян
- 2 Академічна доброчесність
- 3 Трансформації та нововведення
Натомість Оксен Лісовий полишив посаду міністра, яку обіймав з 21 березня 2023 року. Відтепер відомством керуватиме екскерівник Національної агенції забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Лісовий, у свою чергу, зазначив, що для нього було честю надавати послуги Україні на цій посаді понад 3 роки.
24 Канал детально розповідає, чим запам’ятався за час своєї каденції в МОН Оксен Лісовий та які його досягнення вдалося реалізувати як голові освітнього відомства.
Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий
Оксен Лісовий зайняв крісло міністра освіти і науки України, повернувшись з фронту, і поступово розпочав налагодження системи в українській освіті після діяльності одіозного Сергія Шкарлета. Проблем та викликів було багато, і сам воєнний час створював непрості умови для реформ. Проте Лісовий взявся за втілення ідей та реформ, хоча не все реалізовувалося так гладко, як бажала команда міністра.
Важливо, що за час керівництва Лісового в МОН освіта стала пріоритетом Кабміну – їй почали приділяти дедалі більше коштів. Окрім фінансування та реформ, необхідно було пам’ятати і про аспекти безпеки. І все це відбувалося на тлі постійних повідомлень про можливу зміну міністра освіти і науки.
Оплати праці освітян
Це питання було постійним викликом для Лісового протягом його перебування на посаді міністра. Однак йому вдалося хоча б зрушити справу з мертвої точки. У 2024 році вчителі, які забезпечували функціонування шкільної освіти під час повномасштабної війни, мали б отримати підвищення заробітної плати. Лісовий навіть озвучував конкретні цифри та часові рамки, але педагоги тоді так і не дочекалися такого підвищення.
Зрештою, можновладці були змушені підвищити рівень оплати праці освітян, щоб запобігти їх масовому виходу з професії. З 2025 року запроваджується щомісячна доплата до заробітної плати вчителів у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року ця сума має зрости до 2000 гривень. Все ж вчителі очікували насамперед підвищення посадового окладу, яке було передбачене лише у 2026 році.
Українські учителі на освітньому форумі / фото Марії Волошин
У Державному бюджеті передбачено підвищення заробітної плати вчителів, викладачів та науково-педагогічних працівників: на 30% з 1 січня та на 20% з 1 вересня. У МОН підкреслювали, що це буде найсуттєвіше комплексне підвищення оплати праці педагогів за останні роки. Також анонсовано підвищення заробітної плати вихователям дитячих садків на 30% з 2026 року. “Вчительську тисячу” при цьому збережено до 2 тисяч гривень для всіх учителів та 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків). Проте не обійшлося й без проблем. Освітяни та навіть окремі народні депутати заявляли, що громади почали “зрізати” надбавки за престижність до заробітної плати вчителів у січні, що фактично нівелювало підвищення оплати праці.
Академічна доброчесність
Це стало одним із викликів, з якими Лісовий зіткнувся на початку своєї каденції в МОН. Його звинуватили у плагіаті в дисертації, тому він передав її на перевірку. Згодом перевірку дисертації міністра було призупинено, оскільки він відмовився від наукового ступеня. Після цього в Україні стало можливим добровільно відмовитися від наукового звання.
Проте міністр встиг заявити, що він буде формувати нову культуру доброчесності в Україні. Хоча масових викриттів плагіаторів у сфері освіти та науки не відбулося, все ж нещодавно українські можновладці затвердили законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність” та узгодили єдині комплексні законодавчі рамки академічної доброчесності в освітньо-науковій системі – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.
Трансформації та нововведення
Під час каденції Лісового у сфері освіти та науки також тривало впровадження та розпочато реалізацію нових реформ. Без критики, звісно, не обійшлося.
Пріоритетом освітньої сфери було визначено безпеку. У школах з’явилися офіцери Служби освітньої безпеки; було анонсовано нові правила відвідування освітніх закладів. Розпочалося будівництво підземних шкіл та модернізація укриттів у навчальних закладах. На це виділялися мільярди гривень.
Дошкільна освіта. Наразі триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року у всіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років зобов’язані вивчати англійську мову. Заплановано й інші зміни.
Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи було відновлено та продовжено. Наразі в Україні готуються до повноцінного впровадження реформи старшої профільованої школи. З 2027 року учні навчатимуться 12 років. Пілотування реформи “Профільна” розпочалося 1 вересня 2025 року. Воно передбачатиме два напрями навчання: академічний та професійний. Однак саму реформу та її впровадження під час війни часто критикують як батьки, так і освітяни.
Лісовий на форумі вчителів у Львові / Фото Марії Волошин
Професійна освіта. За каденції Лісового також розпочався активний розвиток професійно-технічної освіти. Уряд виділяв сотні мільйонів на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у навчальних закладах. У вересні 2025 року набув чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він містить суттєві зміни для профтехосвіти.
Вища освіта. Тут також було впроваджено чимало змін та новацій. Було анонсовано скорочення терміну навчання на бакалавраті. Також запроваджено процес оптимізації мережі закладів вищої освіти та заміни ректорів. Важливо, що першокурсники-контрактники почали отримувати гранти на навчання за високі бали НМТ. Було запроваджено і зимову вступну кампанію до закладів вищої освіти. Частина вступників має можливість пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією.
Наука. Молоді вчені та доктори наук нарешті отримуватимуть вищі гранти на дослідження. Фінансування було збільшено у кілька разів. Лісовий наголосив: це наймасштабніше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні буде формуватися нова система пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.
Багато змін, анонсованих раніше, мають відбутися цього року, зокрема з 1 вересня. Йдеться про підвищення стипендій для студентів, другий етап підвищення заробітної плати педагогів тощо. Однак це вже відбуватиметься за каденції нового керівника МОН України – Андрія Бутенка.