Основні тези
- Швеція переоцінює свою стратегію впровадження цифрових технологій в освіту через погіршення навичок читання та проблеми з увагою у школярів.
- Держава вкладає кошти в друковані підручники та поступово відновлює класичні способи навчання, зберігаючи технології для учнів старшого віку.
Гаджети погіршують якість навчання / Фото Freepik
Швеція, яка однією з перших в Європі зробила ставку на інформатизацію освіти, зараз переглядає цей підхід. Досвід країни засвідчив: тотальна заміна книг електронними пристроями може негативно впливати на зосередженість та засвоєння знань учнями.
Відомий український педагог Ігор Лікарчук звернув увагу на обговорення щодо наслідків інтенсивного запровадження цифрових технологій у школах Швеції. Свого часу держава зробила рішучий крок: у 2009 році у школах майже повністю відмовились від паперових підручників, замінивши їх планшетами.
Які проблеми цифровізації освіти у школах виявив досвід Швеції?
Це рішення тоді розцінювали як освітній прорив та зразок для інших країн. Однак, після більше ніж десяти років результати експерименту змусили освітян переоцінити стратегію. Згідно з міжнародними оцінками, рівень читання серед шведських школярів впав – з високого до середнього рівня за результатами дослідження PIRLS.
Розумієте, що шкільна очна освіта перестала надавати дитині необхідні знання? Це не причина для тривоги. Щоб відчути різницю у підході до викладання та надати дитині найкращі навчальні матеріали, спробуйте дистанційне навчання у школі “Оптіма” або ж зверніться до репетиторів від Optima Academy.
Крім того, вчителі почали помічати інші труднощі:
- учні частіше відволікаються на ігри та соціальні мережі;
- школярам важче зосереджуватися на навчанні;
- погіршилися навички письма та запам’ятовування інформації.
Що говорять наукові дослідження?
Науковці також акцентують увагу на відмінності між читанням з паперу та екрана. Зокрема, метааналіз 49 досліджень, опублікований у 2024 році, показав: під час читання з паперу люди засвоюють приблизно на 25 відсотків більше інформації, ніж з цифрових екранів.
Одне з пояснень – так звані “просторові підказки”. Мозок запам’ятовує не тільки текст, а й розташування інформації на сторінці.
Зверніть увагу! Ще одне дослідження, проведене у Норвегії у 2023 році, підтвердило: рукописне письмо формує значно більші нейронні зв’язки в мозку, ніж набір тексту на клавіатурі.
Як Швеція шукає баланс між технологіями та традиційним навчанням?
Зараз держава поступово повертає до шкіл класичні елементи навчання.
Зокрема, країна:
- інвестувала 104 мільйони євро у паперові підручники, щоб кожен учень мав власну книгу з предмета;
- зупинила використання цифрового навчання для дітей віком до 6 років;
- планує з 2026 року повністю заборонити використання телефонів у школах;
- відновила практику щоденного спокійного читання та рукописного письма.
Водночас Швеція не відмовляється від технологій повністю. Мова йде скоріше про рівновагу: цифрові інструменти застосовують у старших класах, для досліджень та опрацювання інформації. Натомість для формування базових навичок – читання, письма та концентрації – освітяни знову роблять ставку на книги, папір та ручку.
Важливо! Аналогічний підхід поступово впроваджують і інші країни Європи, зокрема Норвегія, Данія та Нідерланди. Досвід скандинавських країн показує: у сфері освіти технологічний прогрес не завжди гарантує кращі результати. Іноді важливо вчасно переглянути рішення та знайти гармонію між новими інструментами та перевіреними методами навчання.
Спільні розробки та дослідження: до вишів України залучатимуть іноземних викладачів і науковців
-
В українські виші залучатимуть іноземних викладачів, науковців та експертів через Фонд президента.
-
Конкурсний добір залежатиме від запитів університетів і наукових установ для освітніх програм.
-
Інтерес і готовність співпрацювати з нашою державою є з боку викладачів університетів, науковців та експертів зі всього світу, зокрема із країн ЄС і НАТО.