Причини незменшення навантаження на вчителів у 2026 році / Magnific
Українські освітяни продовжують приділяти значну частину свого робочого часу паперовій роботі, складанню звітів та іншим завданням, що виходять за рамки безпосереднього викладання. Згідно зі словами освітньої омбудсменки Надії Лещик, ситуація з надлишковими обов’язками педагогів у 2026 році не зазнала жодних змін.
Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook, реагуючи на заяву міністра освіти і науки Андрія Бутенка стосовно перевантаження вчителів. Лещик також представила результати опитування педагогів та навела приклади завдань, якими займалася Служба освітнього омбудсмена цього літа.
Витрати часу вчителів поза уроками
Служба освітнього омбудсмена ще у 2025 році проводила дослідження проблеми надмірного завантаження освітян. Згідно з результатами опитування, 76,7% педагогів займалися заповненням різної документації, 63,8% обробляли фото- та відеоматеріали для звітності, а 51,9% підготовлювали звіти.
Деякі з цих видів діяльності взагалі не входять до їхніх посадових інструкцій. За даними іншої частини дослідження, 38,2% опитаних освітян щодня присвячували стороннім обов’язкам від однієї до двох годин, а 19,75% – від двох до трьох годин.
На жаль, у 2026 році ситуація не змінилася,
– підкреслила Лещик.
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
За її словами, під час повномасштабної війни навантаження на педагогів тільки зросло. Це зумовлено не лише стандартною шкільною документацією, але й додатковими заходами та дорученнями, що надходять до навчальних закладів.
“Листи щастя” та виклики вчителів з відпусток
Лещик звернула увагу на листи, які надходять до шкіл з вимогою провести певні заходи, опублікувати матеріали або надати звіти про виконану роботу. Ці документи вона називає “листами щастя”, частину з яких їй передають самі освітяни, а інші можна знайти у відкритому доступі.
Серед випадків, які Служба освітнього омбудсмена розглядала цього літа, було доручення залучити педагогів до прибирання міської території. В іншому випадку від навчального закладу вимагали розмістити певну інформацію на вебсайті та у соціальних мережах, а потім відзвітувати про це.
Установа надіслала звернення до областей, з області його переслали громадам, громади – закладам освіти, а педагоги, виконуючи вказівку, провели рекламу серед батьків. На жаль, у деяких областях не поставили питання, чому і на яких підставах державна установа рекламує приватний бізнес, і не зупинили поширення цього доручення,
– розповіла Лещик.
Ще одне доручення стосувалося розміщення інформації на шкільних комп’ютерах з наданням скріншотів як доказ. Для цього деяких педагогів викликали з відпустки, а в одному із закладів необхідні зображення навіть згенерували за допомогою штучного інтелекту, щоб уникнути повернення вчителів на роботу.
Служба освітнього омбудсмена вже зверталася до органів влади із закликом не змушувати школи та педагогів проводити заходи, публікувати фотографії й відео або надсилати звіти, якщо така робота не передбачена їхніми посадовими обов’язками.
Омбудсменка готова долучитися до впровадження змін
Заява Лещик стала відповіддю на слова Андрія Бутенка про перевантаження освітян зайвими обов’язками. Освітня омбудсменка підкреслила, що готова брати участь у розробці ініціатив, які сприятимуть зменшенню такого навантаження.
Готова долучитися до розробки пропозицій щодо зменшення навантаження на педагогів на державному рівні,
– зазначила омбудсменка.
Служба вже має результати проведених опитувань серед освітян, аналіз вимог та звітів, що надходять до навчальних закладів, а також конкретні звернення вчителів щодо завдань, які не входять до їхньої основної діяльності.