Називайте ці слова українською! / Мagnific. Ілюстративне фото
“Учителька” зайшла в клас, написала на “дошці” “розклад”, а діти відкрили “щоденники”. Знайома ситуація? Хоча українською це має звучати зовсім інакше.
Як називати повсякденні слова зі шкільного лексикону українською, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
“Учителька”, “дошка”, “розклад”, “щоденник” – як сказати українською?
Початок навчального року – чудовий привід перевірити не лише шкільне приладдя, а й власний словник.
Адже можна придбати новий ранець, гарні зошити та набір ручок, а потім сказати: “Поклади зошит у ранець і не забудь щоденник”. І ось тут наш шкільний словник потребує невеликого впорядкування.
Зібрали для вас добірку найуживаніших слів, у яких найчастіше припускаються помилок:
- Не “учітєльніца” → “учителька”, “вчителька”. Обидва варіанти є правильними. Так само вірно: “учитель”, “вчитель”. Тож замість “Наша учітєльніца дала завдання” – “Наша вчителька дала завдання”.
- Не “доска” → “дошка”. Наприклад: “Напиши відповідь на дошці”.
- Не “распісаніє” → “розклад”. “Распісаніє уроків” українською – “розклад уроків”. А ще можна сказати “розклад занять”. Тож перед початком навчального року краще звірити не “распісаніє”, а розклад.
- Не “днєвнік” → “щоденник”. Тут українська мова має чудовий власний відповідник – “щоденник”. До речі, слово чітко пояснює своє значення: це те, що пов’язане із записами про кожен день: “Запиши домашнє завдання у щоденник”.
- Не “тетрадь” → “зошит”. Одна з найпоширеніших шкільних помилок – називати зошит “тетраддю”. А слід казати: “Відкрийте свої робочі зошити на сторінці десять”.
- Не “ластік” → “гумка”. Якщо дитина просить купити “ластік”, українською це “гумка” або “гумка для стирання”.
- Не “цвєтні карандаші” → “кольорові олівці”.
- Так само: не “цвєтна бумага” → а “кольоровий папір”.
- Не “краски” → а “фарби”: акварельні фарби.
- Не “кісточки” → а “пензлики”.
- Не “угольнік” → а “косинець” (креслярський чи столярний інструмент).
- Не “учєбнік” → а “підручник”.
А яка різниця між словами “канцелярія” і “канцтовари”?
Тут цікавіше. Слово “канцелярія” є цілком нормативним. Так називають відділ установи, що займається діловодством.
А от “канцтовари” – поширене скорочення від “канцелярські товари”, яке активно використовують у сучасній мові. У нейтральному тексті краще конкретизувати: “канцелярське приладдя”, “канцелярські товари”. Це письмові приналежності та предмети, необхідні для роботи з документами й записами.
І ще кілька шкільних слів, які часто плутають
- “перемена” → перерва;
- “домашнє заданіє” → краще домашнє завдання;
- “директорша” → директорка;
- і нарешті назва свята: не 1 сентября → а 1 вересня чи свято Першого дзвоника.
Перед 1 вересня ми перевіряємо, чи все поклали до портфеля. А заодно варто перевірити й те, що ми кладемо у свій мовний “портфель”. Новий навчальний рік – чудовий час для нових знань і чистого українського мовлення.