Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий / фото з фейсбуку Оксена Лісового
16 липня в уряді України відбулися чергові суттєві кадрові перестановки. Міністерство освіти і науки України отримало нового очільника.
- 1 Заробітна плата освітян
- 2 Академічна доброчесність
- 3 Реформи та трансформації
Натомість Оксен Лісовий звільнив посаду міністра, яку обіймав із 21 березня 2023 року. Відтепер відомство очолить колишній голова Національної агенції забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Лісовий, у свою чергу, висловив, що для нього було честю обіймати цю посаду та служити Україні понад 3 роки.
24 Канал детальніше розповідає про досягнення та виклики Оксена Лісового за час його перебування на чолі МОН, а також про те, що йому вдалося реалізувати на цій посаді.
Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий
Оксен Лісовий обійняв посаду міністра освіти і науки України, повернувшись з фронту, і почав поступово наводити порядок в українській освіті, змінивши на цій ниві одіозного Сергія Шкарлета. Проблем та викликів виявилося чимало, до того ж воєнний час створював непрості умови для проведення реформ. Попри це, Лісовий взявся за втілення ідей та реформ, хоча процес не завжди йшов так гладко, як бажала команда міністра.
Важливо відзначити, що під керівництвом Лісового освіта стала пріоритетом для Кабінету Міністрів, і на неї почали виділяти дедалі більше коштів. Окрім фінансування та реформ, необхідно було приділяти увагу й безпеці. І все це відбувалося на тлі постійних чуток про можливу зміну міністра освіти і науки.
Заробітна плата освітян
Це питання стало постійним викликом для Лісового під час його міністерства. Проте, йому вдалося принаймні зрушити цю проблему з мертвої точки. У 2024 році вчителі, які сумлінно підтримували шкільну освіту під час повномасштабної війни, мали отримати підвищення заробітної плати. Лісовий навіть називав конкретні цифри та терміни, але вчителі тоді так і не отримали обіцяного підвищення.
Зрештою, влада змушена була збільшити оплату праці освітян, щоб запобігти масовому відтоку кадрів. З 2025 року запроваджено щомісячну доплату до заробітної плати для вчителів у розмірі 1000 гривень, а з 1 вересня 2025 року її буде збільшено до 2000 гривень. Проте, вчителі очікували саме на підвищення посадових окладів, що відбудеться лише у 2026 році.
Українські вчителі на освітньому форумі / фото Марії Волошин
У Державному бюджеті передбачено підвищення заробітної плати для вчителів, викладачів та науково-педагогічних працівників: на 30% з 1 січня та на 20% з 1 вересня. У МОН наголошували, що це буде найбільше комплексне підвищення оплати праці педагогів за останні роки. Також анонсовано збільшення заробітної плати вихователям дитячих садочків на 30% з 2026 року. “Вчительську тисячу” буде збережено у розмірі 2000 гривень для всіх учителів і 4000 гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків). Однак, не обійшлося й без негативних моментів. Освітяни та навіть деякі народні депутати заявляли, що місцеві громади почали “скорочувати” надбавки за престижність у заробітній платі вчителів з січня, що фактично нівелює підвищення оплати праці.
Академічна доброчесність
Це був один із викликів, з яким Лісовий зіткнувся на початку своєї каденції в МОН. Його звинуватили у плагіаті в дисертації, тому він передав її на перевірку. Згодом перевірку дисертації міністра було призупинено, оскільки він відмовився від наукового ступеня. Після цього в Україні стало можливим добровільно відмовитися від наукового звання.
Проте міністр встиг заявити, що прагнутиме до формування нової культури доброчесності в Україні. Хоча масового виявлення плагіаторів у сфері освіти і науки не відбулося, нещодавно українські законодавці схвалили законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність” та узгодили єдині комплексні законодавчі рамки академічної доброчесності в освітньо-науковій системі – від середньої освіти до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.
Реформи і зміни
За часів каденції Лісового у сфері освіти та науки тривало впровадження та започаткування нових реформ. Без критики, звісно, не обійшлося.
Пріоритетом освітньої галузі було визначено безпеку. У школах з’явилися офіцери Служби освітньої безпеки; були оголошені нові правила відвідування освітніх закладів. Розпочалося будівництво підземних шкіл та модернізація укриттів у навчальних закладах. На це були спрямовані мільярди гривень.
Дошкільна освіта. Наразі триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набрав чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року у всіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років обов’язково вивчатимуть англійську мову. Заплановано й інші зміни.
Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи було відновлено та продовжено. Зараз в Україні готуються до повноцінного запровадження реформи старшої профільньої школи. З 2027 року учні навчатимуться 12 років. Пілотування реформи “Профільна” розпочалося 1 вересня 2025 року. Воно передбачає два напрями навчання: академічний та професійний. Однак саму реформу та її реалізацію під час війни часто критикують як батьки, так і освітяни.
Лісовий на форумі вчителів у Львові / Фото Марії Волошин
Професійна освіта. Під керівництвом Лісового також розпочався активний розвиток професійно-технічної освіти. Уряд виділяв сотні мільйонів на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у навчальних закладах. У вересні 2025 року набув чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він містить суттєві зміни для профтехосвіти.
Вища освіта. Тут також було впроваджено чимало змін та новацій. Було анонсовано скорочення терміну навчання на бакалавраті. Також було запроваджено процес оптимізації мережі вищих навчальних закладів та заміни ректорів. Важливо, що першокурсники-контрактники почали отримувати гранти на навчання за високі бали на НМТ. Було запроваджено і зимову вступну кампанію до вищих навчальних закладів. Деякі абітурієнти мають можливість пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією.
Наука. Молоді вчені та доктори наук нарешті почнуть отримувати більші гранти на дослідження. Фінансування було збільшено у кілька разів. Лісовий підкреслив: це найбільше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні буде сформовано нову систему пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.
Чимало змін, анонсованих раніше, мають відбутися цьогоріч, зокрема з 1 вересня. Йдеться про підвищення стипендій студентам, другий етап підвищення зарплат педагогам тощо. Однак це вже відбуватиметься за каденції нового керівника МОН України – Андрія Бутенка.