Чому “одрукована помилка” – це хибне сприйняття? / Magnific. Ілюстративне фото
Лише одна пропущена літера – і зміст слова кардинально змінюється. Такі помилки можуть траплятися навіть у найдосвідченіших авторів. Однак, ми помиляємося не лише під час написання, а й коли називаємо ці неточності “опечатками”.
Якими українськими словами можна замінити термін “опечатка”, розповідаємо, посилаючись на думку філологині Світлани Чернишової.
Як правильно українською назвати “опечатку”?
Кожен з нас час від часу припускається помилок під час письма чи набору тексту. Пропустили літеру, поміняли склади місцями, натиснули не ту клавішу… І найчастіше промовляємо: “Там опечатка”. Проте в українській мові для цього існують власні відповідники, і вибір конкретного слова залежить від того, яку саме помилку ви мали на увазі.
Опечатка – це слово, запозичене з російської мови. Ним позначають помилку, яка виникла під час друкування або введення тексту.
Почнемо з того, що українською мовою тексти не “печатают”, а – друкують. Тому, найпоширенішим українським відповідником до російського слова “опечатка” є друкарська помилка. Саме такий варіант пропонує Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, професор.
Як замінити “опечатку”: дивіться відео
Сьогодні, коли переважна більшість текстів створюється на комп’ютері чи смартфоні – шляхом друкування, все частіше використовується слово одрук.
Існують й інші слова, які можна вжити, наприклад – описка та огріх.
Описка – це випадкова неточність, допущена під час написання або набору тексту: пропущена, переставлена або неправильно написана літера чи слово. Подібне пояснення можна знайти і для слова – огріх, але його також можна застосовувати до виробів – огріх у процесі виготовлення.
Сучасна ситуація в Україні спонукає до пошуку альтернативних методів навчання. Наприклад, дистанційна ліцензована школа “Оптіма”, яка забезпечує якісний і безперебійний освітній процес навіть за форс-мажорних обставин.
Слово “описка” походить від дієслова “описатися”, що означає ненавмисно припуститися помилки під час письма. Це слово є питомим для української мови і давно зафіксоване у словниках.
Ви знайдете ще кілька цікавих варіантів, запропонованих мовознавцями:
- одруківка,
- хиба,
- хибкодрук,
- хибодрук,
- друкохиба.
Ці слова є характерними для українського словотворення. Ми, можливо, раніше не знали або не чули їх, але вони зрозумілі кожному українцю.
Цікаво! У середні віки в Європі, коли німецький майстер Йоганн Гутенберг винайшов механічний пристрій для відливання металевих літер та ручний прес, що стало початком сучасного книгодрукування, виникло й слово “одрук”. Це була настільки копітка робота, що помилки траплялися нерідко. Однак, помилки існували й раніше, коли книги писалися вручну. Іноді, щоб пояснити такі недоліки, вигадали демона Титивілія, який вносив огріхи в роботу писаря. Існує навіть ілюстрація XIV століття на цю тему.
Ілюстрація XIV століття про демона Титивілія / Вікіпедія
Крім того, в українській мові існує ціла низка назв випадкових помилок, утворених від дієслів:
- описка – неточність під час письма;
- одрук – помилка при друкуванні тексту;
- обмовка – ненавмисна помилка в усному мовленні;
- обрахунок – помилка в підрахунках;
- недогляд – помилка через неуважність.
Отже, замість російського слова “опечатка”, українською мовою краще вживати одрук або друкарська помилка, чи один з варіантів, запропонованих мовознавцями, залежно від контексту та ваших уподобань. Говорімо українською!