Проєкт АЕС майбутнього від студентів Львівської політехніки / Фото: Колаж 24 Каналу
Випускники Львівської політехніки презентували новаторську концепцію атомної електростанції 2100 року, здобувши перемогу на всеукраїнському змаганні від Українського ядерного товариства. Розробка, що моделює об’єкт на базі реакторів AP1000 у Миколаєві, включає екологічні рішення, зокрема градирню-теплицю для агрокультурного вирощування.
Як інформує навчальний заклад, першість у конкурсі “Концепт-дизайн: атомний об’єкт 2100” здобула команда у складі Наталії Гончар, Віталія Бігуна та Ірини Чомко під науковим керівництвом доцента Леоніда Вознюка.
Деталі конкурсу
На створення проєкту команда мала лише три дні, враховуючи, що вони паралельно завершували здобуття бакалаврату та готувалися до вступу в магістратуру.
Попри відсутність попереднього досвіду в ядерній галузі, випускники Інституту архітектури та дизайну обійшли фахівців та студентів з усієї України.
Лауреати конкурсу Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко / Фото: сторінка вишу
Не маєте Telegram? 24 Канал доступний у WhatsApp. Підписуйтесь та отримуйте перевірені новини Підписатися
Друге місце фіналу посіла команда Київського національного університету будівництва і архітектури, а третє – Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.
Поєднання еко-бруталізму та природного ландшафту
Автори проєкту обрали Миколаїв для розміщення майбутньої електростанції, враховуючи його промисловий потенціал та близькість до водних ресурсів. Автори проєкту взяли за основу генерального плану природний рельєф та водойми, навколо яких сформували функціональні зони комплексу.
Концепція проєкту спирається на еко-бруталізм, де потужні бетонні конструкції гармонійно поєднуються з рослинністю та ландшафтом.
Частина будівель інтегрована в землю для створення захисного бар’єру, а дахи перетворені на зелені схили для покращення теплоізоляції споруд.
Раніше ми вивчали різні аналогії для натхнення. Переглянувши безліч ідей, ми зупинилися на комбінації бруталізму та екології,
– поділився співавтор проєкту Віталій Бігун.
Візуалізація концепції АЕС / Зображення: сторінка вишу
Адаптація американських реакторів AP1000
Центральну частину комплексу планується облаштувати двома енергоблоками, кожен потужністю 1000 мегаватів. Під час розробки плану студенти проаналізували характеристики американського реактора AP1000 та порівняли його з енергоблоками ВВЕР-1000.
Молоді фахівці адаптували двопароструменеву схему AP1000 до українських реалій, гармонізуючи архітектурні рішення з технічними вимогами.
Журі конкурсу оцінювало роботи за інженерною обґрунтованістю та відповідністю перспективним стандартам галузі.
Ключовими критеріями були технічна логіка та відповідність вимогам ядерної енергетики. Студенти дослідили процеси генерації енергії та вивчили виробничі потреби,
– зазначив керівник проєкту Леонід Вознюк.
Градирня у форматі всесезонної теплиці
Виразним елементом проєкту стала градирня, перетворена на багатофункціональну споруду. Навколо конструкції для охолодження води розміщено скляну оболонку з елементами вертикального озеленення.
Зайве тепло від функціонування станції використовується для підтримання стабільної температури всередині оболонки, що уможливлює вирощування сільськогосподарських культур незалежно від сезону.
Після успішного захисту концепції, 19 серпня переможців та їхнього керівника запросили на ознайомчий візит до Південноукраїнської атомної електростанції.
Генеральний план АЕС: дивіться візуалізації
Варто зазначити, що раніше студент КПІ Ігор Клименко розробив робота, здатного ідентифікувати та знешкоджувати міни. Ідея виникла ще з початком війни на сході України, коли юнак почав проходити курси робототехніки в Малій академії наук.
Згодом Ігор вирішив застосувати для цього квадрокоптери та дрони. Протягом двох років він працював над проєктом Quadcopter Mines Detector, мета якого – допомогти військовим у безпечному виявленні вибухових пристроїв. За свою розробку Клименко отримав нагороду Global Student Prize.
Дізнайтеся більше про інші винаходи українських дітей та підлітків під час війни, які потенційно можуть змінити світ, у матеріалі 24 Каналу.