Біохакінг на державному рівні: міфи та реалії
Народний депутат України Олексій Жмеринецький анонсував, що біохакінг незабаром буде впроваджуватися на державному рівні для оздоровлення українців. Станом на кінець серпня 2026 року деталі цієї ініціативи залишаються туманними. Депутат повідомив про створення Міжфракційного депутатського об’єднання «Здорове довголіття та персоналізована медицина» та окреслив загальні напрями діяльності: підвищення якості та тривалості життя, інноваційні підходи до профілактики захворювань, підтримка проривних методів реабілітації. Проте конкретні методи залишаються невідомими, хоча в царині біохакінгу їх існує безліч.
Термін «біохакінг» з’явився у 1988 році в статті The Washington Post, де йшлося про ентузіастів, які прагнули переписати генетичний код і коригувати біологічні процеси живих організмів поза межами наукових лабораторій. Тоді мова йшла про генетично модифікованих тварин, покращені сорти рослин та мікроорганізми зі специфічними властивостями.
Сьогодні біохакінг асоціюється з експериментами мільярдерів над власним тілом, клініками, що обіцяють сповільнити старіння за величезні кошти, та численними гаджетами для моніторингу показників життєдіяльності. Серед популярних методів — крижані ванни, вітамінні крапельниці, пептидні ін’єкції, терапії червоним світлом, фітопрепарати та екстремальні дієти. Важливо зазначити, що часто під терміном «біохакінг» ховаються звичайні медичні процедури, які використовують для маркетингу.
Крижані ванни
Прихильники біохакінгу стверджують, що занурення в крижану воду сприяє відновленню м’язів, зміцнює імунітет, покращує метаболізм та концентрацію. Популяризатором цього методу є Вім Гоф, який розробив власні протоколи, що поєднують занурення з техніками дихання та медитації. Однак наукові дослідження не завжди підтверджують ці заяви.
Дослідження, опубліковане у The Journal of Physiology у 2015 році, показало, що занурення в холодну воду після силових тренувань не лише не сприяло відновленню м’язів, але й гальмувало довгострокове збільшення м’язової маси та сили. Воно пригнічувало активацію ключових білків та реакцію сателітних клітин у скелетних м’язах.
Систематичний огляд досліджень 2025 року показав, що якісних досліджень ефективності крижаних ванн вкрай мало. Хоча деякі моржувальники відзначають покращення сну та якості життя, це може бути пов’язано із супутніми чинниками здорового способу життя. Заяви про позитивний вплив на імунітет залишаються необґрунтованими. Крім того, існує потенційна небезпека для людей із серцево-судинними захворюваннями. Розслідування Sunday Times у 2024 році виявило 11 випадків смертей, які могли бути пов’язані з методами Віма Гофа.
Безперервний моніторинг глюкози
Системи безперервного моніторингу рівня глюкози в крові зручні для людей з діабетом, але для здорових людей їхня користь сумнівна. Хоча деякі дієтологи радять використовувати ці пристрої для визначення реакції організму на різні страви, науково це не підтверджено.
По-перше, немає доказів довгострокової користі такого моніторингу для здорових людей. По-друге, тимчасові стрибки рівня глюкози у людей без діабету є нормальним фізіологічним явищем. По-третє, процеси в організмі надто складні для такого контролю. Дослідження показали, що організм по-різному реагує на однакову їжу через вплив багатьох факторів, таких як сон, фізичні навантаження, відпочинок тощо. Неправильна інтерпретація даних може призвести до необґрунтованого обмеження споживання корисних продуктів.
Постійний моніторинг може спричиняти зайве хвилювання та порушення сну. Відомий біохакер Браян Джонсон, який витрачає мільйони доларів на омолодження, нещодавно отримав діагноз аутоімунний гастрит.
Рапаміцин
Браян Джонсон п’ять років вживав рапаміцин, лікарський препарат, відомий як імуносупресант. Біохакери зацікавилися ним після того, як дослідження на дріжджах, дрозофілах та мишах показали його здатність впливати на процеси старіння. Однак результати доклінічних досліджень не завжди відтворюються на людях.
Дослідження впливу рапаміцину на людей похилого віку виявили негативний вплив на результати фізичних вправ та збільшення кількості побічних явищ, таких як головний біль та втома. У одного учасника навіть розвинулася пневмонія, що може бути пов’язано зі здатністю препарату пригнічувати імунну систему.
Браян Джонсон припинив прийом рапаміцину через побічні ефекти, включаючи шкірні інфекції, порушення ліпідного обміну, підвищення рівня глюкози та частоти серцевих скорочень. Інший прихильник довголіття, Пітер Аттіа, також відмовився від рапаміцину через інфекції та виразки у роті.
Висновок
Деякі біохакерські методи можуть бути небезпечними та малоефективними. Спокуса зупинити старіння або контролювати складні функції організму є великою, але традиційні методи, такі як повноцінний сон, збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок, залишаються найдієвішими для довголіття. Варто уважно стежити за деталями державної ініціативи щодо біохакінгу, щоб зрозуміти, наскільки вона буде дійсно корисною.