Педагоги, що лишаються на окупованих територіях, знаходяться під сильних психологічним та іноді фізичним тиском. Їх змушують переходити на російську освітню програму, тим самим порушуючи чинне законодавство України. Більшість вчителів не йде на співпрацю з окупантами, тим самим наражаючи себе на небезпеку. Але є випадки колабораціонізму серед педагогічних працівників. Які саме дії слід вважати колабораційною діяльністю розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов Українському радіо.
Він зауважив, що відповідно до ст..111.1 Кримінального кодексу України, колабораційна діяльність визначена як добровільна співпраця з окупантом. Щоб установити факт співпраці з окупантом, треба виконати декілька умов: добровільність, впровадження освітніх програм окупанта, пропаганда "рашистських" наративів, заперечення агресії проти України з боку РФ. В той самий час дуже важко довести, чи людина вчинила це добровільно, або під тиском. Освітній омбудсмен радить збирати докази примусу. Це можуть бути аудіо-, відеозаписи, документи, покази свідків тощо.
Він наголосив, що у вчителів, які погодились добровільно співпрацювати з окупантами, є всі підстави очікувати прикростей від українського суду. Однак це будуть вирішувати правоохоронні органи після проведення перевірок, слідчих дій та суду.
«Якщо людина не вважає, що українська територія буде звільнена, то в мене вже до неї є запитання. А ті люди, які розуміють, що ми звільнимо свої території й виженемо рашистів геть, мають зараз подбати про збирання доказів. Разом з тим, як показує досвід, наприклад, Харківської області, ті, хто реально винен у колаборації, починають зводити наклепи на людей, які до цього не причетні, або намагаються через такі ситуації звести особисті рахунки. Ми це також бачимо», – наголосив освітній омбудсмен.
Підписатись
Освітянам, яких примушують до співпраці, Сергій Горбачов радить окрім збирання доказів там, де це дозволяють умови безпеки, продовжувати ходити на роботу, але нічого не робити. За законом, аби людину визнали в колаборації, вона має добровільно співпрацювати та впроваджувати освітні стандарти країни-окупанта.
«Учитель, який виконує навчальну програму, наприклад, точних наук, може викладати її без жодних політичних або громадських відхилень. Учителям історії, літератури, мови не так пощастило. Тут дуже важливо дійсно утримуватися від прямої пропаганди російських наративів і збирати свідчення, що дії чиняться під тиском», – пояснює омбудсмен.