Це стало апогеєм численних місяців взаємних докорів та територіальних розбіжностей. У цій ситуації Україні необхідно функціонувати в умовах багатопланової нестабільності.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Мухаммад Асіф засвідчив перехід протистояння з Афганістаном у фазу широкомасштабної збройної конфронтації. Оголошення пролунало після нічних сутичок та повітряних ударів, які спровокували значні втрати. УНН дізнається, які наслідки це матиме для усього світу, особливо для України.
Деталі
Після низки повітряних ударів та гучних тверджень про “відкриту війну” загострення між Пакистаном та Афганістаном перейшло у найкритичнішу стадію за останні роки. Офіційно мова йде про боротьбу з екстремістами, однак в основі конфлікту – давні територіальні розбіжності, питання транскордонного радикалізму та криза довіри між сусідами. Для України це ще один сигнал про посилення всесвітньої нестійкості, де локальні зіткнення швидко набувають міжнародного масштабу.
Як конфлікт трансформувався у гарячу фазу
Пакистан підтвердив нанесення повітряних атак по об’єктах у Кабулі та прикордонних областях Пактія і Кандагар. В Ісламабаді повідомили, що операції були націлені проти бойовиків, які здійснюють напади на пакистанській території. Афганська сторона звинувачує сусіда у порушенні суверенітету та смерті цивільних.
Ескалація стала кульмінацією декількох місяців взаємних докорів. Пакистан наполягає, що афганська влада, утворена рухом Талібан, не обмежує діяльність угруповання ТТП, яке вчиняє теракти всередині країни. Кабул відкидає відповідальність за дії екстремістів або стверджує, що не контролює всі радикальні організації.
Давній кордон – нові конфлікти
Однією з головних причин напруженості залишається суперечливий кордон, знайомий як лінія Дюрана. Його історія сягає колоніальних часів, а питання законності кордону не раз ставало підґрунтям для розбіжностей. По обидва боки живуть племінні громади з тісними суспільними зв’язками, що ускладнює контроль над місцевістю.
Для Пакистану контроль над прикордонними регіонами є питанням національної безпеки. Для Афганістану – це також символічне питання суверенітету. У результаті будь-який випадок швидко набуває політичного відтінку.
Талібан після повернення до влади
Після 2021 року, коли Талібан знову встановив контроль над Афганістаном, регіональний баланс трансформувався. Раніше Пакистан вважався впливовим актором у афганських справах. Проте нова влада в Кабулі показує більшу незалежність.
Ісламабад очікував, що Кабул активніше боротиметься з пакистанськими бойовиками. Натомість, на думку пакистанської сторони, угруповання ТТП отримало більше простору для активності. Саме це стало основою для силових відгуків у вигляді повітряних атак.
Ядерний фактор: чи є ризик глобальної ескалації
Пакистан є ядерною державою з кінця дев’яностих років і має у своєму розпорядженні значний арсенал. Однак його стратегічна доктрина спрямована переважно на стримування Індії, а не на конфлікт із Афганістаном. Поточне протистояння має характер прикордонної ескалації помірної інтенсивності.
Імовірність застосування ядерної зброї в цьому конфлікті вкрай незначна. Разом з тим сам факт присутності ядерної держави підвищує рівень міжнародної уваги та напруженості.
Регіональні наслідки
Афганістан вже перебуває у скрутній економічній та гуманітарній ситуації. Нова хвиля бойових дій може погіршити кризу, викликати внутрішні переміщення населення та нові потоки біженців. Для Пакистану ескалація також несе ризики зважаючи на внутрішні економічні проблеми та політичну нестабільність.
Окрім того, тривале протистояння може створити додатковий простір для радикальних угруповань, які використовують прикордонні райони як зону для переформування та підготовки атак.
Що це означає для України – усе більше конфліктів як елемент великої гри
Для України важливо усвідомлювати, що світова безпекова архітектура все більше нагадує систему взаємозалежних криз. Навіть якщо протистояння між Пакистаном та Афганістаном має локальні причини, воно відбувається у більш широкому контексті конкуренції між США, Китаєм та Іраном.
Кожне нове зіткнення у регіонах, де перетинаються великі держави, може застосовуватися як інструмент стримування, тиску або перерозподілу впливу. У такій концепції війни перестають бути тільки регіональними – вони стають елементами глобальної шахівниці.
Для Києва це означає декілька речей. По-перше, міжнародна увага і ресурси партнерів розподіляються між кількома кризами одночасно. По-друге, посилюється загальна тенденція до силових методів вирішення суперечок. По-третє, великі держави дедалі активніше використовують регіональні конфлікти як інструмент геополітичної конкуренції.
У такому середовищі Україні доводиться функціонувати в умовах багатовекторної турбулентності, де кожна нова ескалація – навіть за тисячі кілометрів – може впливати на глобальний порядок денний. І якщо події в Афганістані дійсно виявляться частиною ширшої стратегії великих гравців, це стане ще одним підтвердженням того, що сучасні війни дедалі частіше є не тільки локальними конфліктами, а елементами великої гри.
Чи переросте це у повномасштабну війну
Найбільш ймовірний сценарій – продовження обмежених операцій та періодичних ударів без переходу до великої війни. Жодна зі сторін не показує готовності до масштабної кампанії. Афганська влада зосереджена на внутрішній стабільності, а Пакистан навряд чи зацікавлений у затяжному конфлікті.
Втім ризик неконтрольованої ескалації зберігається, особливо якщо атаки на території Пакистану триватимуть. У такому випадку відповідь може ставати дедалі жорсткішою, що створюватиме нові витки напруження.
У підсумку нинішня криза є наслідком давніх суперечностей, безпекових викликів та зміни балансу сил після 2021 року. Вона навряд чи переросте у масштабну війну, але вкотре показує, наскільки неміцною залишається міжнародна система безпеки – і як швидко локальні конфлікти можуть впливати на глобальний порядок денний, в якому перебуває й Україна.
Нагадаємо
Пакистанські прикордонники та афганські таліби вступили у бій із застосуванням важкого озброєння – він тривав понад дві години. Обидві сторони повідомляють про значні втрати та захоплення прикордонних постів.