Нещодавно я натрапила на низку публікацій, присвячених роздільному навчанню хлопчиків та дівчаток у школі. І ця тема мене надзвичайно зацікавила. Виявляється, що громадськість вже давно обговорює це питання. У країні навіть відкрито «школи – лабораторії роздільного навчання». Як повідомляє директор Національної асоціації роздільної освіти Леонард Сакс, кількість шкіл із роздільним навчанням хлопчиків та дівчаток у США за останні 7-8 років зросла більш ніж у 50 разів.
Але навіщо і навіщо? Не секрет, що хлопчики та дівчатка розвиваються по-різному. Багато вчителів і дитячих психологів стверджують, що існуюча система «підлаштована» під дівчаток: вони більш посидючі, слухняні, їм легше дається «зубрежка».
А хлопчиків це не приваблює, вони ходять до школи, щоб спілкуватись, тусуватися. Слід зазначити деякі відмінності в розумовій діяльності дівчаток і хлопчиків. У дівчаток коротший період вироблюваності, а хлопчики повільніше входять у роботу.
І списи працездатності у них різні. Хлопчикам потрібний високий темп. Як тільки починається повторення, увага хлопчиків слабшає. Дівчаткам швидкий темп заважає. Вони краще працюють на покрокових технологіях.
У хлопчиків добре працює змагання. Для дівчаток змагання треба застосовувати дуже акуратно, є ризик їх пересварити. Для дівчаток дуже важлива оцінка, вони дуже болісно сприймають, коли хтось їх критикує і порівнює.
Потрібно враховувати і таку особливість – хлопчиків необхідно включати в пошукову діяльність, вони краще працюють тоді, коли характер питань – відкритий, коли потрібно самому додуматися, зміркувати, а не потрібно просто повторити за вчителем і запам'ятати інформацію. Їх потрібно наштовхнути, щоб вони самі відкрили закономірність, тоді вони будуть у тонусі протягом уроку, тоді запам'ятають і засвоять матеріал. Тобто їм більше підходить навчання через самостійне вирішення проблемної ситуації.
Дівчатка краще засвоюють інформацію, коли їм відомий алгоритм, коли інформація покладена у схему. Зазвичай для них не важко запам'ятати правило або порядок операцій, а потім застосовувати його в подібних типових ситуаціях.
Дуже образно на цю тему висловилася моя мама: «Треба з дитинства виховувати таємничі стосунки між статями, а не портфелем по спині – і потім так по життю.
Тільки, гадаю, зараз мало хто над цим замислюється, і тому мало хто погодиться з такими висновками. Дуже давно загальне навчання нав'язане».
За даними Фонду «Громадська думка» на підставі результатів опитування, проведеного 22-23 грудня 2007 року, три чверті росіян (76%) негативно ставляться до запровадження окремого навчання хлопчиків та дівчаток у школі, повідомляє ІА REGNUM. Усього 9% громадян вважають, що система, за якої хлопчики навчаються окремо від дівчаток, має більше переваг, ніж переважна система спільного навчання. Ще 15% не мають певної думки щодо цього.
Але незважаючи на всі позитивні моменти, ложка дьогтю все одно є. Історично роздільне навчання склалося раніше за змішане. Тим не менш, зараз у суспільстві переважає спільне навчання хлопчиків та дівчаток. І в роздільному навчанні є головна вада – це можливість виникнення проблем у спілкуванні між дівчатками та хлопчиками. Тобто при нестачі спільного спілкування вони можуть просто не навчитися розуміти іншу стать. А це, у свою чергу, створить проблеми при освіті сім'ї, трудовому колективі тощо.
Саме тому роздільне навчання пропонується проводити під одним дахом – в одному будинку, із загальними змінами, спільними позашкільними заходами та деякими спільними уроками.
Таким чином, хлопці мають можливість програти найрізноманітніші ситуації спілкування – і під час дозвілля, і в діловій взаємодії.
Але головне, щоб самі школярі (та їхні батьки) завжди мали вибір, у якому класі вчитися.