- В українській мові відповідником до слова “откритка” є “листівка”.
- Термін “листівка” сформовано від іменника “лист” шляхом додавання суфікса -івка.
Як називати “откритку” українською? / Freepik. Ілюстративне фото
Практично до будь-якого свята – державного, релігійного, загальнонародного ми відправляємо один одному “откритки”, навіть якщо сьогодні це цифрові зображення. Однак, українською ця ілюстрація іменується інакше та має декілька назв.
Про те, як правильно називати “откритку” українською, розповідаємо, посилаючись на ресурс “Горох”.
Як називати українською “откритку”?
Цей клаптик декорованого або ілюстрованого паперу виступає засобом комунікації, листування, вияву уваги, привітання, а наразі – об’єктом колекціонування.
Ви їх знаєте і точно бачили, навіть якщо, можливо, паперовими і не користуєтеся, а перейшли на електронний вигляд. Ще декілька десятків років тому їх дуже часто відправляли у святкові дні рідним та близьким ( а про те, як вірно “за адресою” чи “на адресу”, ми писали раніше.). І мова йде про “откритку”. Коротко розповімо, як з’явилось це слово.
Це російське слово походить від словосполучення “открытое письмо“. Коли у ХІХ столітті виник цей тип карток, вони пересилалися без конверта, що робило текст доступним для читання всім, тобто – відкритим (“открытым”). Згодом назва перетворилася на “открытую карточку“, а потім – на “открытку”.
Проте, в українській мові такого слова немає, і навіть у разі дослівному перекладі, воно звучить по-іншому.
- Словник української мови (СУМ-20) пропонує термін “листівка” – невеликий листок із малюнком або текстом, який надсилається поштою без конверту.
- Орфографічний словник української мови також фіксує лише форму – “листівка”.
Слово мало інший спосіб формування – “листівка” утворена від слова “лист” – як письмове повідомлення, із суфіксом -івка, що вказує на предмет, який має відношення до листа.
Ну а слово “лист” походить зі спільнослов’янського listъ – листок рослини або шматок тонкого матеріалу, товщиною, як листок.
Крім того, слово “листівка” є багатозначним:
- Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку.
- Лист, написаний на поштовій картці.
- Друкований чи рукописний аркуш з агітаційним, політичним чи інформаційним змістом, у значенні – афіша, прокламація, агітка, листок.
Мова про Ітаку – про ту, яку ми поки що готові впізнавати тільки на глянцевій листівці з синьо-зелено-золотим краєвидом. (Оксана Забужко).
Написала чоловікові коротку листівку і подалася “через усю карту”, аж на Курильські острови. (Павло Загребельний).
Сатіапал не підозрює своїх “гостей” ні в чому лихому, бо на віру сприйняв листівку з оголошенням про розшук “злочинців”. (Михайло Дашкієв).
Хто винайшов листівку?
Першу офіційну поштову листівку винайшли в Австрії в 1869 році – її творцем був доктор Емануель Герман, професор Віденської академії. Він запропонував ідею “кореспондентської картки” як дешевшої та зручнішої альтернативи листам у конвертах, і австрійська пошта відразу ввела цей формат. Вже через декілька років листівки розповсюдились по всій Європі та США, а згодом стали не тільки засобом зв’язку, але і мистецьким об’єктом.
Проте, дехто найпершою саморобною листівкою вважає Penny Penates чи “Грошові пенати”. Її надіслали 14 липня 1840 року в Лондоні письменнику і жартівнику Теодору Хуку. На ній зображені робітники пошти, які підраховують гроші за поштові збори.
Перша листівка Penny Penates / Вікіпедія
І безперечно, українська мова не обходиться без синонімів, які мають інші корені утворення. Цей поштовий знак ще можливо назвати:
- поштівка,
- відкритка (як найбільш наближене до російського “откритка”),
- картка,
- поштова карточка.
Цікаво! Слово “пошта” походить від латинського виразу mansio posita, що означає “встановлене (місце)”, “розташований пункт” або “місце зупинки”. Спочатку це поняття вказувало на станції, де кур’єри чи поштарі замінювали коней для швидкої доставки повідомлень.
Отже, правильно говорити “листівка”, тому що це власне українське слово, зафіксоване в офіційних словниках і правописі, і саме його вам запропонують редактори- перекладачі. А також – це слово звучить дуже автентично.
Незважаючи на те, що ви вже забули про паперові листівки, не забувайте робити приємність найдорожчим – надсилайте електронні листівки через месенджери. І найближча нагода – День святого Валентина!