Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули майже 32 млн грн та припинили 8 кримінальних справ. З вересня 2025 року було отримано 177 заяв щодо утиску з боку правоохоронців.
Концепція “утиск на бізнес” охоплює декілька аспектів: це вплив регуляторної та фіскальної систем, а також неправомірний вплив правоохоронних інституцій. Якщо до постійних змін в законодавстві, модифікацій у підходах до оподаткування і звітності українські підприємці певною мірою звикли, то ось зловживання з боку правоохоронних структур нерідко стають воістину болючою проблемою, здатною зупинити діяльність.
За розв’язання саме цієї проблеми взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який неодноразово проводив зустрічі з бізнесом ще обіймаючи попередню посаду – очільника Державної податкової служби, і розумів, “що турбує” українського підприємця.
Так у вересні 2025 року було запущено портал “СтопТиск” – засіб прямої взаємодії бізнесу з прокуратурою у випадках ймовірного утиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. За декілька місяців функціонування на платформу надійшли сотні клопотань, частина з яких закінчилася для бізнесу поверненням власності, грошей і закриттям кримінальних розслідувань. Про результати функціонування порталу, реакцію правоохоронних інституцій на масштабну ревізію справ і межі прийнятного застосування “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступниці керівника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, котрі здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року діє портал “СтопТиск”, за допомогою якого бізнес може безпосередньо скаржитися на утиск з боку правоохоронців. Скільки вже подібних скарг надійшло?
Станом на 5 лютого 2026 року за допомогою порталу “СтопТиск” надійшло 177 повідомлень від представників підприємництва щодо можливого неправомірного утиску з боку правоохоронних і контролюючих відомств. Вже невдовзі після запуску платформи кількість звернень почала поступово збільшуватися, що може свідчити як про розширення поінформованості підприємців про існування порталу, так і про підвищення довіри бізнес-середовища до прокуратури як установи, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання в господарську діяльність.
– Скільки з цих скарг вже оброблено? Які результати?
Із сукупної кількості заяв, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже розглянуто органами прокуратури. За результатами перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дозволило оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у порядку ст. 284 КПК України.
У деяких випадках ми навіть отримували листи з вдячністю за виконану роботу, дописи в соціальних мережах. Це свідчать про важливість функціонування порталу “СтопТиск” для підприємництва.
Разом з тим у 133 випадках підстав для реагування не встановлено. Пояснюється це переважно тим, що не підтвердилися надані заявниками обставини або не було виявлено ознак нелегального тиску. Інші повідомлення знаходяться в опрацюванні – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд.
– Ви говорите про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на практиці повернути їх майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, вилучених під час обшуків?
Так, завдяки вжитим заходам власникам повернуто кошти, вилучені під час обшуків, у різній валюті на загальну суму, що в гривневому вираженні складає майже 32 млн грн. Окрім цього, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи перевіряються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового розслідування в яких знаходиться на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, вказує на системні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних відомств з підприємництвом, що вимагають посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці скаржаться на процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення вилученого майна, необґрунтоване затягування досудового розслідування.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку бізнесу?
Найбільше звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових відомств. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, підвищуючи ефективність захисту прав бізнесу.
– Чи помітна якась залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто зіштовхується з утиском найчастіше?
– Хоча офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи галуззю бізнесу, аналіз наявних кейсів дозволяє виявити деякі закономірності. Найчастіше про утиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що зумовлено значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих відомств. Особливо вразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури негайно реагують на кожен сигнал про порушення прав підприємництва та вживають усіх передбачених законом заходів для недопущення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найвідоміші кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які були припинені після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати кейси щодо низки великих та середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було ухвалено рішення про їх припинення, скасування арештів та повернення вилученого майна, що стало публічним прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з тим, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, фіксуються випадки, коли окремі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на перебіг кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення інколи мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Разом з тим позиція прокуратури залишається принциповою: реагування здійснюється виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як механізм звільнення від кримінальної відповідальності чи інструмент для припинення справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або безпідставною. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України судовий розгляд має здійснюватися у розумні строки. Разом з тим поняття “розумного строку” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто зумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, трапляються випадки коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що проявляється у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на підставі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоджання з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес була конструктивною, робочою та орієнтованою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За результатами такої роботи припинено кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також розв’язані питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування зважених, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, своєю чергою, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість ухвалених рішень.