Основні тези
- Слова “сапоги” та “ботінки” є запозиченнями з російської мови та не мають нормативного статусу в українській мові, коректні відповідники – чоботи та черевики.
- Мовознавці акцентують на збереженні української спадщини через вживання оригінальних слів “чоботи” для високого взуття та “черевики” для взуття середньої висоти.
Не “сапоги” і не “ботінки” / Колаж 24 Каналу
Слова-гібриди в нашій мові залишилися серед найменувань предметів побуту, одягу та взуття. І причиною їх частого вживання “за звичкою” є незнання українських відповідників.
Чому в українській мові відсутні слова “сапоги” та “ботінки” і які існують автентичні відповідники, інформує 24 Канал, посилаючись на ресурс “Горох”.
Як українською іменувати “ботінки”?
З кожним сезоном ми змінюємо своє взуття, враховуючи погодні умови: рівень температури, вологість, а також – модні тренди. Саме від них залежить вигляд, висота каблуків і халяв, і кожна з моделей має власну назву, наприклад, мокасини та відповідне походження.
Для зимового періоду також є своє взуття з індивідуальними найменуваннями, які іноді помилково називають на російський манер, не згадуючи про власні назви.
Серед подібних помилок – “ботінки”. Це слово запозичене з французької мови – bottine, що походить від botte – чобіт. Воно потрапило в нашу мову через російську.
Так називають тип невисокого взуття з халявами, що закривають кісточку або сягають початку гомілки зі шкіри та міцних матеріалів. Вони можуть бути з шнурівкою, застібкою-блискавкою і навіть на ґудзиках.
Цікаво, що слово зафіксовано в словниках і трапляється в літературі у варіанті – “ботинок” і “ботінок”: “Швидким рухом зняв [Гейко] ботинки. (Дмитро Ткач)”.
Проте, існує і власне українська назва – черевики. Це слово має праслов’янське коріння та отримало назву від матеріалу, з якого виготовляли взуття, а саме з тонкої шкіри, знятої з живота тварини.
А словом “черевички” називали виключно жіноче гостроносе взуття на підборах, і воно закарбоване в українському фольклорі.
Щодо різновиду – “полуботінки”, що є чимось середнім між туфлями та черевиками, більш легкий варіант для осені чи весни, то його варто називати напівчеревики.
Також є ще одна назва для яскраво забарвлених жіночих чобітків зі шкіри – “сап’янці” або “саф’янці”: “Осінь ступає в червоних сап’янцях, заквітчана у соняшники і китиці винограду” (Ірина Вільде).
Що таке “сап’янці”?
Це старовинне українське святкове жіноче взуття, зроблене з м’якої, тонкої та яскраво пофарбованої шкіри сап’яну (червоного, жовтого, зеленого кольорів), яке прикрашали орнаментом, мало загнуті носики та високі каблуки і було ознакою заможності та традицій. Так можуть називати як чоботи, так і черевики.
Такі черевички-сап’янці і сьогодні в тренді. Тому без вагань можете відкинути слово “ботінки” для позначення подібного взуття.
Як правильно іменувати “сапоги”?
І ще одна помилка у назві взуття – “сапоги” чи “сапожки”. Так називають осіннє або зимове взуття з високою халявою, що закриває гомілку.
Для української мови властива назва – чоботи або чобітки.
Щодо походження назви є два припущення:
- запозичення з тюркських мов;
- або додавання префіксу “чо-” до слова “боти” (у значенні “ботінки”).
І, звичайно, є ще кілька назв, вони можуть позначати як конкретну модель, так і назву замість чобота:
- ботфорти
- каракати
- конду́ри
- сап’янці
- сап’янчата
- чи́жми
- чижмаки
- чобо́тя
- чоботи́ни
- чоботиськи
- чоботята
- чобітки
- чобіточки
А для старих, поношених чобіт також є свої назви – чалапути та шкарбани. І, можливо, це також не повний перелік усіх назв.
Майте на увазі! Якщо ви шукаєте в словниках відповідники до росіянізмів, то враховуйте рік видання словника. Оскільки радянські видання, хоча не всі, могли містити як російський, так і український варіанти, як – те саме. Наприклад, Словник української мови в 11 томах для слів “сапог” і “ботінок” містить позначку – “росіянізм, суржикове”.
І сьогодні лінгвісти підкреслюють: “сапогі” і “ботінкі” – це кальки з російської мови, які витісняють автентичні українські слова. Правильне вживання – чоботи та черевики. У статтях мовних консультантів вказано, що “зимні сапожки” – суржик, а правильно говорити “зимові чоботи”. Отже, наступного разу, коли хтось скаже “сапогі” чи “ботінкі”, посміхніться і поправте. Розмовляйте українською!