Викладачка Олександра Журавльова працює в Канаді і ділиться інформацією про місцеві школи та процес навчання.
Заміни в школі або що мені світить з усіма моїми сертифікатами, стажами і послужним списком.
Управління освіти Калгарі – то непробивні середньовічні фортеці(бо їх декілька), укріплені товстелезними мурами, обкопані глибокими ровами, і пильновані вартою. Може, трохи перебільшую, але десь приблизно так. А я почуваюся, ніби махаю папірцями і кричу під тими мурами.
Я шукаю роботу. Як гадаєте, які вакансії я можу бачити і на що претендувати? Лише на 'вчитель-замінник' (я, навіть, українською правильного перекладу не підберу). Невже їм не треба вчителя-початківця, математика чи фізрука? Звичайно треба, і не одного, а десятки. Проте взяти 'людину з вулиці', навіть з 'найчервонішим' дипломом, з величезним стажем, з безліччю здобутків і сертифікатів – НІКОЛИ В СВІТІ. Звідки їм знати, хто ти і що ти. І ось тому, таких вакансій ви не знайдете, не побачите ніде. Вони за тими 'мурами', у внутрішній системі управління, лише для 'своїх'.
То як попасти на роботу, як влаштуватися вчителем на повну ставку?
Почати із 'вчителя-замінника'! При управлінні є цілий штат таких вчителів, вони не прикріплені до шкіл і виходять на роботу лише тоді, коли потрібно підмінити шкільного вчителя. Реєструючись у електронній системі, замінник вказує, які предмети може заміняти, у яких класах, і які райони Калгарі може обслуговувати.
Як відбувається сама заміна? Основний вчитель повідомляє дирекцію про свою відсутність (це вноситься з загальну електронну систему управління) і ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ залишити (або відправити по емейлу в школу) плани своїх уроків на день/ тиждень зі всіма роздатковими матеріалами.
Вчитель-замінник слідкує у системі за можливими замінами звечора або о 6 ранку… і хто швидше встав – той штани вбрав. Тобто, обирає школу і клас, погоджується, і на 8 чи 9 ранку їде заміняти всі уроки відсутнього вчителя.
Поки минулого року я була на практиці в двох школах, мала змогу 7 днів спостерігати за роботою замінників. Багато розпитувала, бо таке явище для мене є досить незвичним.
Почну з недоліків:
– замінник не знає дітей, не лише по іменах, але й можливості і вміння, індивідуальні плани, хто на що 'здатен' – це я про поведінку і 'золоті верби', яких можна очікувати.
– замінник не знає, як саме вчитель вибудовує свою роботу з класом, особливо, коли вчитель використовує нестандартні форми, методи чи стратегії.
– складно вчити по чужих конспектах.
– сьогодні є заміна – тобі платять, завтра нема – то й нема грошей.
– мусиш мати водійські права і авто, бо громадським транспортом дуже затратно по часу і по грошах. До речі, про права і авто обов'язково питають на інтерв'ю.
Які ж переваги?
Отримуйте актуальні новини освіти
– вчителі з паралелі чи школи не відволікаються і не відриваються від своєї роботи чи, навіть, коли у них 'вікно'. Відсутнього колегу є кому підмінити.
– ти не готуєшся, вчитель для тебе залишає роботу і інструкції. Хоча всі замінники мали з собою декілька книжок, роздруковки з цікавими завданнями, кольорові витинанки, власні цікаві презентації, вікторини. Про всяк випадок.
– всі вчителі і замінники отримують від управління 'яблучні' ноутбуки з однаковим програмним забезпеченням, тому під'єднатися у різних школах до проекторів чи телевізорів не складає труднощів.
– в тебе дуже гнучкий графік: хочеш їдеш на заміну, а хочеш нині спиш і ніде не йдеш. В місяць замінник зобов'язаний відпрацювати 8 днів. Можна більше.
– ти маєш можливість приглянути собі школу і колектив, де б ти хотів пізніше працювати.
Так от, побігавши в такому ритмі хоча б місяць, ти стаєш СВІЙ, ти в системі, тобто тебе впустили в фортецю. І тут ти нарешті бачиш оті всі вакансії: початківець, математик чи фізрук. Шкільні адміністрації тебе вже хоч краєм ока бачили, навіть рекомендацію написати зможуть. Ти вже не 'з вулиці', подавайся – ласкаво просимо!
Навіть на замінника, ти мусиш подати купу папірців, окрім резюме і листа-заявки. Дипломи, сертифікати про навчання і додаткові курси, характеристики зі шкіл, де був на практиці, характеристику від керівника практики з університету, рекомендації від трьох викладачів чи вчителів, довідку про несудимість з поліції, сертифікат про першу медичну допомогу. Може, щось забула.
Сиджу зі своїми папірцями, чекаю. Як гадаєте, коли мене приймуть на роботу?
Олександра Журавльова
