Основні тези
- Вигук “ура” має кілька версій походження в українській мові: тюркське “urmak” (бити), монгольське “хура” (збирати) або “урагшаа” (вперед), слов’янське “ра” (символ сонця) та сакральне значення як ритуальний заклик.
- “Ура” сьогодні використовується як універсальний вигук у військових, святкових та повсякденних ситуаціях, виражаючи радість, ентузіазм та підтримку.
Що таке “ура”? / Freepik. Ілюстративне фото
Чимало емоційних вигуків чи гасел мають глибоке коріння. І значення, яке дійшло до нашого часу не завжди відповідає першооснові.
Що таке “ура” та звідки воно взялося в українській мові, розповідає 24 Канал.
Яке походження вигуку “ура”?
Певно немає людини, яка б вигукувала хоч раз слово “ура”. Та чи задумувалися чому саме так ми висловлюємо радість і звідки взялося це слово?
Ура! – це вигук, який, найчастіше, горимо, щоб висловити радість, а ще схвалення або заохочення. Тобто, “ура!” – це не просто емоційне “радію!”. Проте, слово справжній культурний мандрівник, що пройшов крізь віки, битви, обряди і присутній у багатьох мовах.
Щодо походження слова, то у мовознавців ідуть суперечки, стосовно того, яка з мов є першоджерелом. Але наразі існують кілька версій походження слова “ура”:
- Тюркська теорія: слово могло походити від тюркського urmak – “бити”, тобто ura – це “бий!“. І спочатку це був бойовий клич, що підбадьорював воїнів перед і під час битви.
- Монгольська версія: вигук хура означав “збирати” або “об’єднувати”, і використовувався як заклик до дії, особливо у військовому контексті.
- Чи у монгольській мові “урагшаа” означає “вперед”, і цей вигук міг бути запозичений під час монгольської навали на Русь.
- Слов’янська інтерпретація: деякі дослідники пов’язують “ура” з коренем ра – давнім символом сонця. Можливо, це був вигук на честь світанку або божественного світла. Або ж існують версії, що пов’язують “ура” зі старослов’янським “ура” (удар).
- Сакральне значення: існують гіпотези, що “ура” – це ритуальний заклик до богів, частина обрядових пісень або молитов.
Сьогодні “ура” – це універсальний вигук:
- Військовий клич: використовувався перед атакою або після перемоги, щоб підняти бойовий дух і залякати ворога.
- Святковий вигук: на парадах, мітингах, спортивних подіях – як символ єдності, радості та підтримки.
- Емоційна реакція: у повсякденному житті – як спонтанне “ура!” на гарну новину або успіх.
Певний час у Збройних силах України використовували подібне привітання, як спадок Радянського Союзу. Але сьогодні “Ура!” замінено на “Слава!”.
Ура! – це і про перемогу у спорті / Freepik
Цікаво, що подібні вигуки існують у багатьох мовах:
- англійською – hooray / hurray,
- французькою – hourra,
- німецькою – hurra,
- італійською – urrà.
Усі вони передають ту саму емоцію – радість, ентузіазм, перемогу. Його вигукують і дорослі, і діти під час своїх ігор, навіть якщо це стрибки зі скакалкою.
Беріть до уваги, та розкажіть друзям про це слово.