Чи справді школа може вимагати однаковий одяг / Magnific
Напередодні початку навчального року батьки знову зіштовхуються з дилемою: чи необхідно придбати для дитини піджак, класичні штани чи інший тип одягу, який у навчальному закладі іменують “обов’язковою формою”. У деяких освітніх установах подібні вимоги досі можуть бути присутніми у внутрішніх регламентах.
Однак, шкільна традиція та юридична вимога – це не тотожні речі. Розглянемо, чи є шкільна форма обов’язковою для українських школярів у 2026 році, та що робити, якщо дитину погрожують не допустити до занять без неї.
Відсутність обов’язкової шкільної форми в Україні
На державному рівні учні не мають зобов’язання носити уніфіковану шкільну форму. Указ президента від 1996 року, який передбачав її запровадження, втратив свою силу ще 23 червня 2019 року. Відтоді жодних нових загальних вимог щодо обов’язкового носіння форми для школярів не встановлювалося.
Це підкреслює і Служба освітнього омбудсмена: жоден нормативний документ не передбачає обов’язкового носіння шкільної форми. Вимога щодо наявності одягу певного фасону чи кольору не може стати обов’язковою лише на підставі її включення до статуту або іншого внутрішнього документа школи.
Чинний Закон України “Про повну загальну середню освіту” також забороняє обмежувати доступ до освітнього процесу та встановлює, що учасники цього процесу не повинні піддаватися дискримінації. Отже, відсутність форми, встановленої школою, не може слугувати причиною для позбавлення дитини права на навчання.
Якщо Telegram заблокують Не губіть 24 Канал – підписуйтеся на нас у WhatsApp Додати
Що може вимагати школа від одягу учнів?
Відсутність обов’язкової форми не означає, що питання шкільного гардеробу взагалі не підлягає обговоренню. Навчальний заклад, спільно з батьками та учнями, може дійти згоди щодо загальних правил. Однак, ці правила не повинні суперечити праву родини самостійно обирати одяг для дитини.
Служба освітнього омбудсмена пропонує кілька простих орієнтирів: шкільний одяг повинен бути охайним, комфортним та відповідати сезонним умовам. Натомість, встановлення обов’язкових вимог до конкретного стилю, кольору чи інших елементів одягу омбудсмен вважає неприпустимим.
Це важливе уточнення стосується також так званого дрес-коду. Школа може розробляти зрозумілі правила разом з учнями та батьками, але не може під виглядом дрес-коду фактично відновити обов’язкову форму – наприклад, вимагаючи від усіх купувати однакові піджаки, спідниці чи штани певного відтінку.
Що робити, якщо форму все ж вимагають?
Якщо навчальний заклад наполягає на конкретній формі, батьки мають право попросити адміністрацію надати пояснення, яким нормативним актом встановлено таку вимогу. Посилання виключно на статут школи чи рішення педагогічної ради є недостатнім, оскільки внутрішні документи закладу не можуть суперечити чинному законодавству.
Недопустимо також використовувати відсутність форми як привід для приниження дитини, публічних зауважень чи тиску. Закон визначає безпечне освітнє середовище як простір, вільний від психологічного насильства, дискримінації та приниження честі й гідності учасників освітнього процесу.
У разі порушення прав школяра через його одяг, ситуацію спершу варто обговорити з адміністрацією закладу. Якщо проблема не буде вирішена, можна подати офіційне звернення або скаргу. Служба освітнього омбудсмена окремо закликає повідомляти про випадки дискримінації чи тиску, спричинені незаконною вимогою щодо носіння шкільної форми.