Від видавництва #книголав.
Євгенія Власенко 22 Серпня, 2026 Поділись: Головна/Культура/6 книжок до Дня Незалежності: що подарувати собі та рідним
Цього серпня Україна знову доводить, що незалежність — це набагато більше, ніж просто дата в календарі. Вона вимірюється неперервністю: від козацької вольності до сучасного спротиву. Від рукописних щоденників, де зберігалася правда про репресії, до романів, які пишуться просто зараз, під гул сирен. Книжки — чи не найточніший спосіб відчути цю тяглість. Вони повертають імена, які намагалися стерти, розвінчують міфи, що нам нав’язували століттями, і нагадують: свобода — це не абстракція, а щоденний вибір конкретних людей. До Дня Незалежності ми зібрали шість книжок від видавництва #книголав — класику в новому прочитанні, нонфікшн, сімейну сагу та романи про сьогодення. Жанри та століття різні, проте їх об’єднує дещо спільне: любов до нашої України.
«Ми, люди», Ірина Тишкевич
«Українці вчилися жити, радіти, плакати, а потім знову радіти. Життя кожного українця тривало, не зупиняючись ані на мить».
Почати варто з життя. З роману про війну та кохання, про еміграцію, повернення та сестринство. Про нові початки й жіночі долі в Києві та Парижі. Анна з сином виїжджає за кордон після повномасштабного вторгнення, вона розлучається, працює в кафе та намагається влаштувати своє життя в новому оточенні. Усе для неї змінює знайомство з Максимом, чоловіком, який воює за Україну, — саме кохання до нього зрештою спонукає героїню до повернення додому. Паралельно читачі спостерігають за сюжетними лініями двох сестер Анни: Віри, яка несподівано вагітніє та зустрічає справжнє кохання, і Рити, яку гризуть сумніви щодо нових почуттів після давньої втрати.
Ця історія — про дім як вибір, який ми робимо щодня; про неперервність життя навіть у воєнні часи, пошук «єдиного» кохання та самої себе. Завдяки постатям трьох сестер ми отримуємо можливість дослідити різні способи проживання втрати та знаходження нового способу існування.
«Будинок з півнями. Що замовчували в моїй родині», Вікторія Белім
«Брат Никодим загинув у 1930-х роках у боротьбі за вільну Україну», — написав Сергій у своєму щоденнику. За вільну Україну. Сергій не був з тих, хто вживає слова недбало».
Ця книжка ґрунтується на особистому досвіді Вікторії Белім: авторка, яка виросла в Україні й емігрувала до США, повертається на Полтавщину після 2014 року. Окрім самого факту агресії з боку рф, поштовхом для неї стає загадковий запис у прадідовому щоденнику про родича Никодима, який, ймовірно, став жертвою репресій. Власне розслідування, переплетене з відновленням контакту з бабусею Валентиною, веде її до «будинку з півнями» — колишнього осередку КДБ у Полтаві.
Історія Белім недарма стала бестселером — вона розповідає про сімейну амнезію як спадок тоталітаризму, повернення забутих імен у простір шани, пошук коріння та два полюси пам’яті: вишневий сад і архівна справа.
«Конотопська відьма», Григорій Квітка-Основ’яненко
«— Не відьма, не відьма; не потонула, не відьма; тягніть назад! — кричав увесь народ, і вже писаря ніхто не слухав».
Державі виповнюється 35 років від дня ухвалення Акта проголошення незалежності – ми відзначаємо це, проте не слід забувати про колосальний масив історії та культури, що уможливив нашу незалежність. Ми мусимо плекати класику – без неї нікуди. Погляньмо на «Конотопську відьму» Основ’яненка, батька української прози. Сюжет простий: конотопський сотник Забрьоха, ошуканий власним писарем, замість походу влаштовує «полювання на відьом» – і сам потрапляє в тенета чарів Явдохи Зубихи. В історії про, на перший погляд, помсту, сватання й нічні польоти над Конотопом ми знаходимо сенси, актуальні й сьогодні. Ця книжка – сатира на владу, що забуває про свій обов’язок і починає «топити відьом» замість того, щоб захищати народ. Гадаємо, читачеві буде зовсім неважко знайти в сучасному політичному полі і свого пихатого та наївного Забрьоху, і хитрого писаря-порадника Пістряка.
«Чорна рада. Хроніка 1663 року», Пантелеймон Куліш
«— Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, й рани. Обновиться як орел юність моя. На коня, на коня! Нічого гаятись!»
Ще один обов’язковий твір від другого (а для когось і першого) за величчю письменника нашої літературної традиції. Пантелеймона Куліша з його «Чорною радою» прийнято називати українським Вальтером Скоттом, адже він переніс блискучу формулу шотландського попередника на наші землі: вигаданий молодий герой «середньої ланки» мандрує крізь реальні історичні події, а справжні історичні постаті з’являються як другорядні персонажі. Читач бачить епоху не з висоти трону, а очима звичайної людини, яка опиняється між ворожими таборами. Петро Шраменко – типовий скоттівський протагоніст, крізь якого ми спостерігаємо боротьбу Сомка та Брюховецького, а любовна лінія з Лесею вплітається в політичний конфлікт так само, як у Скотта романтичний сюжет вплітається в якобітські повстання.
Куліш розповідає нам, як після смерті Хмельницького точилася боротьба за гетьманську булаву: полковник Шрам із сином Петром їдуть підтримати державника Сомка, але «чорна рада» в Ніжині обирає популіста Брюховецького – Україна розколюється на два береги. Паралельно з історичним сюжетом читач стежитиме за переконливою любовною лінією Петра й Лесі та намагатиметься розгадати романтичну постать Кирила Тура.
«Братні кайдани. Російські міфи про українську історію», Олександр Аврамчук, Ілля Кабачинський
«Гасло «Слава Україні!» — це не символ ворожнечі, а вираження свободи, гордості за свою державу та права українців самим вирішувати свою долю».
У День незалежності не варто забувати про головне – її оборону. Це видання не замінить стрілецької зброї та засобів ППО, проте допоможе вам протистояти згубній пропаганді та захищати власну історію й культуру. Двоє істориків подають нам цінну й перевірену інформацію про деколонізацію, історичні міфи «братніх народів», Крим, Переяславську раду, Голодомор і наші національні гасла. Міфів, які належить зруйнувати, у книзі 14 – від «створення України Леніним» до походження Шапки Мономаха. Ми мусимо читати й пізнавати власну історію більше, аби зрештою зрозуміти – росія століттями конструювала фейки, аби «скасувати» окремішність України. Протиотрутою від підробки є знання.
«Клейноди часу», Аліса Мілсент
«Обороняти Великий Луг. Любити рідну землю. Битися до останнього подиху за волю».
1615 року під час походу на Стамбул козак Власенко знаходить візантійський рукопис зі знанням, здатним змінити світ; книга мандрує століттями – від Січі до флорентійських палаців, від Хотинської битви до затоплення сіл Великого Лугу, – переплітаючи долі козаків і митців, воїнів і мрійників. Ця книга вийде у вересні та доступна лише для передзамовлення, проте обіцяє стати справжнім бестселером, адже пропонує історичну сагу про Січ, таємниці, родину Медічі, Сагайдачного, Шевченка, родову пам’ять та багато іншого. Зрештою, у ній ідеться про те, що справжні клейноди нації – це мова, земля, пам’ять і писане слово, а хранителями надчасового насправді є звичайні люди.
Фото: #книголав