Причини незмінного завантаження вчителів у 2026 році / Magnific
Викладачі в Україні, як і раніше, витрачають значну кількість часу на оформлення документів, підготовку звітів та виконання інших завдань, що виходять за межі урочної діяльності. Згідно з твердженням освітньої омбудсменки Надії Лещик, у 2026 році ситуація щодо надлишкових обов’язків педагогів залишилася без змін.
Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook, коментуючи висловлювання міністра освіти і науки Андрія Бутенка стосовно перевантаження вчителів. Лещик також поділилася результатами опитування педагогічних працівників та навела приклади доручень, якими займалася Служба освітнього омбудсмена влітку.
Скільки часу вчителі приділяють роботі поза уроками?
Проблематикою надмірного навантаження Служба освітнього омбудсмена займалася ще у 2025 році. Результати опитування показали, що 76,7% педагогів займалися оформленням різноманітної документації, 63,8% обробляли фото- та відеоматеріали для звітності, а 51,9% займалися підготовкою звітів.
Частина такої діяльності взагалі не передбачена посадовими інструкціями. За даними іншого дослідження, 38,2% опитаних педагогів щоденно приділяли стороннім завданням від однієї до двох годин, а ще 19,75% – від двох до трьох годин.
“На жаль, у 2026 році нічого не змінилося”, – підкреслила Лещик.
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
За її словами, під час повномасштабної війни додаткове навантаження на педагогів лише зросло. Серед причин – не лише звичайна шкільна документація, а й додаткові заходи та доручення, що надходять до навчальних закладів.
“Листи щастя” та відволікання вчителів від відпустки
Лещик звернула увагу на листи, що надходять до шкіл із вимогою організувати певні заходи, опублікувати матеріали або надати звіти про виконану роботу. Ці документи вона називає “листами щастя”: частину їй надають самі педагоги, інші доступні у відкритому доступі.
Серед випадків, які розглядала Служба освітнього омбудсмена цього літа, було розпорядження залучити педагогів до прибирання міської території. В іншому випадку від закладу вимагали опублікувати певну інформацію на сайті та у соціальних мережах, а потім надати звіт про це.
“Установа надіслала лист до областей, з області переслали громадам, громади – закладам освіти, а педагоги, виконуючи цей лист, провели рекламу серед батьків. На жаль, у деяких областях ніхто не поставив питання, чому і на якій підставі державна установа рекламує приватний бізнес, і не зупинив розсилку листа”, – розповіла Лещик.
Ще одна вимога стосувалася розміщення інформації на шкільних комп’ютерах та надання скріншотів як підтвердження. Для цього частину педагогів викликали з відпустки, а в одному із закладів необхідні зображення навіть створили за допомогою штучного інтелекту, щоб учителям не довелося повертатися на роботу.
Служба освітнього омбудсмена раніше вже зверталася до органів влади із закликом не змушувати школи та педагогів проводити заходи, публікувати фото- та відеоматеріали або надсилати звіти, якщо така робота не передбачена їхніми посадовими обов’язками.
Омбудсменка готова сприяти змінам
Заява Лещик стала відповіддю на слова Андрія Бутенка щодо перевантаження педагогів зайвими обов’язками. Освітня омбудсменка зазначила, що готова долучитися до розробки ініціатив, які допоможуть зменшити таке навантаження.
“Готова приєднатися до розробки ініціатив щодо зменшення навантаження на педагогів на державному рівні”, – підкреслила омбудсменка.
Служба вже має результати опитувань педагогічних працівників, аналіз вимог і звітів, що надходять до навчальних закладів, а також конкретні звернення вчителів щодо завдань, не передбачених їхньою основною діяльністю.