Звідки походить вислів? / Magnific. Ілюстративне фото
Існують вислови, чиї значення легко осягнути, але походження залишається незрозумілим. Один із них – “всипати по перше число”.
Складається враження, ніби йдеться про якусь певну дату. Але чому саме “перше число” і що тут загалом слід “всипати”, роз’яснюємо з посиланням на пояснення Ukrainian Language.
Що означає “всипати по перше число”?
“Всипати” можна сіль у страву, зерно в мішок, цукор у горнятко. Однак українці можуть “всипати” ще й людині – та так, що вона це надовго запам’ятає. Як дієслово із цілком конкретним значенням стало частиною фразеологізму **”всипати по перше число”?**
Фразеологізм “всипати по перше число” прикметний тим, що його сучасне значення майже не випливає зі значень окремих слів. “Всипати” тут несе переносне значення “покарати”, а “перше число” є частиною стійкої конструкції.
У сучасному українському мовленні вислів “всипати по перше число” означає суворо покарати, провчити когось.
- “За такий вибрик йому можуть всипати по перше число”.
- — Кинувся кожен: де Маковей? Де телефоніст? Шукайте знову! Всипати по перше число! (Олесь Гончар);
- — Я вам покажу “точно”! — спалахнув Гречкун. — Чого не доповіли про готовність батальйону? Я вам всиплю по шосте число! Я вас навчу воювати (Юрій Бедзик).
Ось тут починається найцікавіше. Точного й беззаперечного пояснення походження цього вислову не існує. У мовознавчих дискусіях наводять версію, пов’язану зі старою шкільною практикою фізичних покарань. Згідно з цією версією, учнів могли карати різками, а особливо винних – настільки сильно, що вони ще довго пам’ятали покарання, аж до початку нового місяця. Або ж навпаки, за гарну поведінку, покарання, які могли бути і просто наставницькими, скасовували до першого числа, тобто – до початку нового місяця.
Проте це лише версія, а не доведений факт. Тому твердження, що вислів точно виник через певне шкільне правило, варто сприймати з обережністю.
Цікаво, що практика тілесних покарань школярів, кадетів чи студентів була широко розповсюджена по всій Європі. Покарання-побиття могло здійснюватися ременем, різками, ложками, тростиною, мотузкою, лінійкою, указкою. Кількість ударів та причини, за які учень-порушник міг їх отримати, були прописані у статуті навчального закладу. Існує чимало картин, гравюр, ілюстрацій, карикатур XVIII-XIX століть на цю тему. Тілесні покарання у школах у багатьох країнах Європи законодавчо заборонили лише у 1980-90-х роках.
Карикатура 1888 року / Вікіпедія
Чому саме “перше число”?
Можна зустріти, що словники фіксують не лише “по перше число”, а й “по шосте число” – “Вси́пати (зада́ти) по (рідко під) пе́рше (шо́сте) число́”. Це ще раз підкреслює, що сприймати вислів буквально як покарання саме “до першого числа” не варто.
Слово “число” тут також є цікавим. В українській мові воно може означати не лише математичне число, а й дату календаря: “котрого числа?”, “до першого числа”, “у перших числах місяця”. Саме це значення використано у фразеологізмі.
Отже, буквально ця конструкція нагадує вказівку на календарний термін, але в складі фразеологізму вона вже набула переносного, експресивного значення. Тобто йдеться зовсім не про календарну дату, а саме про суворе покарання.
“Всипати по перше число” – це яскравий приклад того, як звичайні слова у складі фразеологізму набувають нового значення. А також, як історичні реалії минулих часів збереглися у народній пам’яті. Це не єдиний вислів, що має історичне підґрунтя, раніше ми писали і про інші: що означає “останнє китайське попередження” та про гасло “миру – мир!”.
А от щодо походження вислову варто залишатися обережними: версія про шкільні різки існує, але достеменної етимології цього фразеологізму словники не подають.