Чи можемо ми промовляти “Миру – мир!”? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.
Фраза “Миру – мир!” видається настільки зрозумілою, що її легко перекласти дослівно. Однак саме тут українська мова ставить несподівану пастку.
Розгляньмо походження гасла “Миру – мир!” та чи правильним буде його звучання українською, а також що означає слово “мир” в українській мові, спираючись на джерело “Горох”.
“Миру – мир” – яка історія цього радянського гасла?
Незважаючи на декомунізацію, у сільській місцевості все ще можна зустріти радянський артефакт – вислів “Миру – мир!”. Його часто втілювали у вигляді мозаїк на спорудах, стелах із назвами сіл або на автобусних зупинках.
Застаріле радянське гасло / Фото Олесі Кух
Хоча це гасло здається позитивним, не всі усвідомлюють його хибність чи неприємний відгомін минулого, натомість говорять: “Це актуально і досі”. Але якщо розібрати окремі слова, виникає цікаве мовне питання, до того ж, саме походження цього гасла не є однозначним.
Радянський лозунг “Миру – мир!” закріпився у тогочасній пресі з травня 1951 року, а в ранішій формі він звучав навпаки: “Мир – миру!” від 3 травня 1949 року.
У російській мові “мир” у першій частині вислову означає світ, людство, усіх людей, тоді як “мир” у другій частині – відсутність війни, спокій. І російською ця фраза звучить лаконічно та несе глибокий сенс. Але тут не все так просто.
Це гасло має цікаве походження, адже “справедливі” й атеїстичні комуністи насправді запозичили його з… релігійних текстів. Походження цього вислову пов’язують із православною богослужбовою традицією. У “Великій єктенії” є прохання: “Мир Твоєму світу даруй”, а в “Просячій єктенії” – “Мир світові у Господа просимо”.
А єктенія – це особлива частина богослужіння, під час якої священнослужитель або диякон послідовно виголошує прохання до Бога за Церкву, людей, державу, мир, здоров’я та інші потреби, а віряни відповідають встановленими молитвами. Саме тому слово “мир” у таких молитвах має значення спокою, злагоди, відсутності ворожнечі та війни.
Знайте! Цікаво, що колись відмінність між двома значеннями передавали не лише словами, а й написанням. У церковнослов’янській та дореволюційній російській орфографії існували дві форми: “миръ” – спокій, злагода, відсутність війни; “міръ” – світ, усесвіт, людська спільнота. Слова, однакові на слух, мали різне написання та різне значення. Після реформи орфографії це розрізнення на письмі зникло, і обидва слова почали писати однаково – “мир”.
Цю цитату використовували як гасло ще за часів Російської імперії. Історик Костянтин Душенко зазначає, що найдавніша згадка цього вислову датується 1795 роком – в оді Гаврила Державіна “Лебідь” у рядку “И, проповедуючи мир миру…”.
Однак, як лозунг цей вислів почали використовувати пізніше: у квітні 1814 року його розмістили на емблематичному зображенні в Москві після захоплення Парижа.
Після Лютневої революції 1917 року гасла “Мир усьому світу!” та “За мир усього світу!” стали особливо популярними. У 1924 році Володимир Маяковський завершив свій вірш “Пролетарію, у зародку задуши війну!” закликом “Миру – мир, війна – війні”. У 1949 році цю ж формулу “Миру мир!” використав Ілля Еренбург на Всесвітньому конгресі прихильників миру в Парижі, а 1950 року під нею збирали підписи під Стокгольмською декларацією. Від травня 1951 року гасло “Миру – мир!” остаточно закріпилося в радянській пресі.
Його дуже часто використовували у промовах, і навіть було створено скульптурну композицію Станіславом Савіцьким під такою назвою. Ці типові пам’ятники та гасла встановлювалися у багатьох населених пунктах Радянського Союзу як символ пропаганди боротьби за мир і дружбу народів. Що, як показала історія, зовсім не відповідало дійсності.
Цікаво! 21 вересня – Міжнародний день миру! А символом миру в усьому світі вважається білий голуб. Голуб став символом миру ще з біблійних часів: саме голуб приніс Ною оливкову гілку як знак того, що потоп завершився і земля знову придатна для життя. У ХХ столітті цей образ набув особливого поширення завдяки малюнку Пабло Пікассо “Голуб миру” і став міжнародним символом миру та ненасильства.
Історія “Голуба миру” Пікассо: дивіться відео
Як перекласти російський напис українською?
Але повернімося до мовного аспекту. Українською при буквальному перекладі звучання зміниться: “Світові – мир!”. Бо планета чи людство в українській мові – це “світ”, а “мир”, як “спокій”, є словом праслов’янського походження, тому існує і в нашій мові. Хоча, у словниках, “мир” із позначкою “застаріле” можна зустріти у значенні – земля з усім, що на ній існує.
Якщо йдеться про побажання припинення війни, що є надзвичайно актуальним для українців сьогодні, то природним відповідником буде: “Хай буде мир!”, “Мир усьому світу!”.
Також для українців стало звичним вітання чи побажання “Мирного тобі дня /ночі”. Хоча здавна були відомі й благословення чи побажання гарної дороги – “Їдь/іди/ зоставайся з миром!”, щоб шлях минув добре і спокійно.
Але найцікавіше починається, коли ми розбираємо саме українське слово “мир”.
“Всім миром” – це зовсім не про відсутність війни
У сучасній українській мові “мир” насамперед означає стан спокою, злагоди, відсутність війни та ворожнечі.
Ми говоримо:
-
“жити в мирі”;
-
“боротися за мир”;
-
“бажати миру”;
-
“після війни настав мир”.
Це значення знайоме кожному.
Однак існує й інший “мир”, як у вислові “всім миром”. В українській традиції “мир” міг означати громаду, спільноту людей, усіх членів певної спільноти.
Саме тому “всім миром” – усією громадою, усі разом. Наприклад: “Всім миром толоку робили”. Це традиційна українська сільська взаємодія громадою, наприклад, при зведенні хати або під час жнив.
Отже, йдеться не про якийсь абстрактний “мир”, а про людей, які об’єдналися для спільної справи. Це значення добре збереглося у фольклорі, художній літературі та у діалектах.
- [Люлька:] Нехай мир розсудить, що робить з нею. (С. Васильченко)
- Біля зборні зібрався весь мир. (М. Коцюбинський).
- – Пришліть когось на переговори – миром можемо дійти згоди. (Р. Іванченко)
Слово “мир”, у різних значеннях, фігурує у низці народних прислів’їв та фразеологізмів:
- З ми́ром відпуска́ти (відпусти́ти) когось – відпускати когось без покарання, не чинячи йому перешкод.
- По миру́ пуска́ти (пусти́ти) – доводити до злиднів, до стану жебрака.
- Ходи́ти (піти́ тощо) по миру́ – просити милостиню, жебракувати.
- З миру по нитці – голому сорочка – зібрати з громади навіть невеликі пожертви, і вийде значний внесок.
- На миру́ – серед людей, у присутності людей.
- Обіцяти / сказати перед усім миром – сказати щось перед громадою.
- Мир вам!; Мир сьому́ до́му! – уживається як привітання того, хто входить у дім.
Це ще не всі значення слова “мир”, які подає нам словник:
- Мир – це також назва рослини, лободи запашної або герані червонолистої.
- Є ще слово мирро / миро – запашна олія, що використовується у християнських церковних обрядах. Вважається, що ім’я Мирон походить від цього слова – буквально: той, хто пахне миром.
- “Мир” – це і частина низки слов’янських імен, чоловічих та жіночих, які знову стають популярними: Володимир (той, хто володіє миром), Любомир (той, хто любить мир), Дзвенимир (той, хто прославляє мир), Яромир (сонячний світ/мир), Мирослав (той, хто славить мир).
Ось таке багатогранне слово “мир”. Саме тому дослівний переклад російського “Миру мир” може бути оманливим. В українській мові для двох різних значень природно використовувати різні слова.