Як іменувати ручку? / Magnific. Ілюстративне фото
Ми використовуємо її щодня, записуємо нею списки, нотатки, заяви та контрольні роботи. Але навіть у назві цього буденного предмета часто припускаємося помилок.
То як же правильно: “кулькова” чи “шарикова” ручка, і чому виникає ця неточність, пояснюємо з посиланням на “Горох”.
“Шарикова” – звідки взялася ця назва?
Здавалося б, що може бути складного: це просто ручка. Але варто лише придивитися до її найменування, як постає мовне питання: чому українською її називають – “шарикова”?
“Дай мені шарикову ручку” – фраза, яку, мабуть, чув кожен. Вона настільки вкорінилася, що багато хто навіть не розмірковує, чому насправді не “шарикова”?
Відповідь прихована не лише в особливостях української мови, але й в історії самого винаходу.
Слово “шарикова” є формою, що утворилася від російського слова “шарик” за допомогою суфікса “-ов-“: “шарик” → “шариковый”. Саме ця помилка поширилася й на інші найменування: “шаріковий підшипник”, “воздушний шарік”, “шаріки за роліки зайшли” та навіть у прізвиську собаки – Шарік.
В українській мові для маленької круглої деталі існує власна відповідність – “кулька”. Від неї природно утворюється прикметник “кульковий”: “кулька” → “кульковий”. Отже, українською мовою правильно казати – “кулькова ручка”.
Важливо зазначити, що йдеться не просто про заміну одного слова іншим. “Шарикова” – це калька з російської назви, адаптована для української мови, тоді як “кулькова” сформована згідно з українськими словотвірними правилами.
Чому ручка називається саме “кулькова”?
Назва точно відображає принцип роботи цього пристрою. Усередині його пишучого вузла розташована невелика кулька, яка може вільно обертатися. Коли ми проводимо ручкою по паперу, кулька захоплює чорнило з резервуара і переносить його на паперову поверхню.
Саме ця деталь і дала назву ручці в багатьох мовах світу.
До слова, історія винаходу також є цікавою. Ще у 1888 році американець Джон Дж. Лауд запатентував письмовий прилад із кулькою на кінці. Він був призначений насамперед для письма на шорстких поверхнях, зокрема на шкірі. Однак тоді він не набув широкої популярності.
Сучасна ж кулькова ручка переважно асоціюється з угорським журналістом та винахідником Ласло Біро, який у 1930-х роках працював над створенням ручки з більш густим чорнилом, подібним до друкарського. У 1938 році Біро отримав патент на свою версію кулькової ручки. Вагому роль у поширенні цього винаходу відіграв його брат Дьєрдь Біро, який допомагав у розробці чорнила. Саме тому в англійській мові слово “biro” стало синонімом кулькової ручки в деяких країнах.
Хто вигадав ручку: дивіться відео
Під час Другої світової війни такі ручки зацікавили британських військових, оскільки вони краще функціонували на висоті, ніж звичайні чорнильні ручки.
Отже, маленька кулька всередині ручки не лише трансформувала процес письма, але й дала назву цілому типу письмових приладів.
А якщо хтось попросить вас “шарикову”, не поспішайте його виправляти. Просто запропонуйте “кулькову” – і нехай правильне слово поширюється від людини до людини. Говорімо українською!