

Чим послуговуватися, називаючи цей витончений посуд? / Мagnific. Ілюстративне фото
Деякі предмети настільки повсякденні, що ми майже не замислюємося над їхніми назвами. Чашка так і залишається чашкою, тарілка — тарілкою. Однак матеріал, з якого вони виготовлені, може мати два найменування.
В українській мові існують слова-синоніми, які потрапили до неї різними шляхами, і може здатися, що один з них — хибний. Ми розкажемо про походження слів “фарфор” та “порцеляна”, посилаючись на радіоведучу та популяризаторку мови Ольгу Багній.
Яке слово є питомим – “порцеляна” чи “фарфор”?
У багатьох оселях досі зберігається “фарфоровий” сервіз, який дістають лише на урочисті події. Та чи замислювалися ви, що в українській мові існує ще одне гарне слово для цього матеріалу – “порцеляна”? І воно має надзвичайно захопливу історію. То чи є між ними різниця? І яке з них є більш природним для української мови?
Словники української мови містять обидва слова для позначення – мінеральної маси, що складається із суміші каоліну, пластичної глини, кварцу та польового шпату (переважно білого кольору), яка після відповідної обробки стає напівпрозорою у тонкому шарі. Вона використовується для створення тонкого посуду, декоративних та прикладних виробів, ізоляційних матеріалів тощо. Однак, слова походять з різних джерел.
Слово “порцеляна” увійшло до української через польську мову (porcelana), а першоджерелом є італійське porcellana.

Цікаво! Існує захоплива версія походження цієї назви. Італійці порівнювали гладеньку, блискучу поверхню нового матеріалу з мушлею морського молюска porcellana (каурі), яка мала перламутровий блиск. Саме від назви цієї мушлі й походить слово, що згодом поширилося майже всією Європою.
Слово “фарфор” прибуло до української зі східних мов. Його пов’язують із перським faghfur (farfūrī, faγfūrі) – так називали титул китайського імператора та провінцію, де виготовляли вироби з порцеляни, а згодом і самі вироби, що надходили з Китаю. Через тюркські та російську мови ця назва потрапила й до української.
Деякі мовознавці вважають “фарфор” пізнішим запозиченням, тоді як “порцеляна” значно органічніше інтегрувалася в українську мовну традицію.
Що кажуть словники? Обидва слова є нормативними. Академічний “Словник української мови” подає “фарфор” і “порцеляна” як назви одного матеріалу, так само, як і портал “Горох”.
Яке слово правильне – фарфор чи порцеляна: дивіться відео від Ольги Багній
Але в сучасному українському мовленні дедалі частіше рекомендують вживати саме “порцеляну”, особливо коли йдеться про культуру мовлення та уникнення зайвих запозичень.
Власне слово “порцеляновий” часто використовують у художній літературі: “порцелянова філіжанка”, “порцелянова статуетка”, “порцеляновий сервіз”.
Слово “порцеляновий” в українській мові часто вживають не лише у прямому, а й у переносному значенні. Завдяки властивостям самої порцеляни – білому кольору, гладенькій поверхні, витонченості та крихкості – цей прикметник став художнім означенням краси, ніжності й тендітності.
Найчастіше можна зустріти такі вислови:
- “порцелянова шкіра” – дуже світла, гладенька й бездоганна;
- “порцелянове обличчя” – бліде, ніжне, з тонкими рисами;
- “порцелянова лялька” – людина, зазвичай дівчина або дитина, з надзвичайно вродливою, майже ідеальною зовнішністю;
- “порцелянова усмішка” – бездоганна, витончена або навіть дещо неприродно ідеальна;
- “порцелянові руки” – ніжні, тонкі, витончені.
Сьогодні вироби з порцеляни – чайні та столові сервізи, вази, статуетки є предметом колекціонування, які мають значну цінність.
Цікаві факти про порцеляну – про які ви не знали
- Першу справжню порцеляну виготовили в Китаї приблизно понад тисячу років тому. Європейці тривалий час не могли відтворити секрет її виробництва.
- Через свою рідкісність і високу вартість порцеляну називали “білим золотом”. Вона була символом достатку, а порцелянові сервізи передавалися у спадок.
- Секрет виготовлення порцеляни в Європі вдалося розкрити лише на початку XVIII століття. Першою європейською порцеляновою мануфактурою стала Мейсенська, заснована у 1710 році в Німеччині.
- Якісна порцеляна має цікаву властивість: якщо піднести її до світла, тонкі стінки чашки чи тарілки можуть бути напівпрозорими.
- Якщо легко торкнутися справжньої порцеляни дерев’яною паличкою, вона видає чистий, дзвінкий і тривалий звук. Саме так часто перевіряють її якість.
- В Україні також існували відомі центри виробництва порцеляни. Найбільш знаними були Коростенський, Баранівський, Полонський і Довбиський порцелянові заводи, продукція яких була відома далеко за межами країни.
- Порцеляна використовується не лише для створення посуду чи декоративних виробів. Завдяки своїй міцності та стійкості до високих температур її застосовують у медицині, стоматології, електротехніці та навіть у космічній галузі.
З історії порцеляни: дивіться відео
Колись цей матеріал цінувався дорожче за золото, а секрет його виготовлення століттями оберігали не гірше за державну таємницю. Сьогодні ж ми сперечаємося не про його вартість, а про назву: “фарфор” чи “порцеляна”. І ця мовна історія не менш захоплива, ніж історія самого матеріалу.
Вибір за вами – сказати “фарфор” чи “порцеляна”, жоден варіант не буде помилкою.
