Як так виходить, що біологію вчать 4 роки, але не знають, чи корисні гербалайф і ГМО, і які птахи літають за вікном. Хімію вчать 5 років, але не знають, чому зникає бруд після прання порошком. А також з чого зроблена батарейка у телефоні. Геометрію вчать 4 роки, але не вміють порахувати площу будинку. Географію вчать три роки, але не розуміють, як саме літак летить над глобусом. Інформатику вчимо 10 років, а як знайти потрібну інформацію – тут глухий кут. І справа вже не в тій обридлій усім дискусії, що шкільним знанням не вистачає прагматизму, а в тому, що знання – не зовсім ті. І подають їх не так. Зараз усі шкільні підручники побудовані так, що в них багато інформації про те, що з чого складається і як називається. І спробуй помились чи не згадай їх! (Це радянський підхід). А от у Західній системі освіти важливо знати інше: ЯК ЦЕ працює, і ЯК ЦЕ можна покращити. Підписатись Відмінність у цих підходах добре видно на прикладах відмінності в економіках та досягнення радянських країн та західних країн. Кого на що вчили. Ми занурюємося в демагогіях та тестуваннях, а вони – у проектах та стартапах. Ось чому потрібно кардинально змінювати модель освіти. Якщо ми справді хочемо великих досягнень. Щоб що? Ну хоча б щоб перемістити освіту з рівня 2.0. до рівня 4.0.