Несамовитий – значення слова? / Magnific. Ілюстративне фото
Певні українські слова настільки яскраві, що їхню справжню суть можна осягнути, лише заглибившись в історію.
Існують слова, зміст яких є набагато глибшим, ніж це може здатися на перший погляд. “Несамовитий” – саме з таких, розкриваємо його значення з посиланням на “Горох”.
Походження та значення слова “несамовитий”
Коли людина перебуває у стані сильного гніву, хвилювання або поводиться нестримно, про неї можуть сказати: “Він став несамовитим”. Але чому саме так? І, зрештою, несамовитий – це який?
Звернувшись до словників, ми знайдемо кілька тлумачень, які можна застосувати як до живих істот, так і до неживих об’єктів: таке означення підійде і для людини, і для емоцій, і для погодних явищ.
Отже, несамовитий – це прикметник, що використовується для опису:
- втрати самоконтролю, стану нестямі, сильного збудження чи шаленства.
- стану, коли людина не здатна нести відповідальність за свої вчинки, дії, контролювати їх; навіжений.
- слово часто використовується в переносному значенні для опису чогось надзвичайно інтенсивного або шаленого за своєю силою (наприклад, несамовитий крик або шалена радість, а також несамовитий вітер).
Отже, це слово не означає лише “дуже сильний” чи “дуже гучний”. Його коріння сягає слова “сам”, а точніше “себе” – не схожий на себе – несамовитий.
Можливо, воно походить від давнього прикметника “самовитий”, який можна вважати архаїзмом, подібно до слова “рахманний”. Колись “самовитий” означало того, хто володіє собою, перебуває при здоровому глузді, має самовладання.
Префікс не- кардинально змінює значення: не-самовитий – буквально той, хто ніби перестав бути собою, втратив контроль над власними емоціями.
Це слово так виразно передає стан особи, охопленої сильними почуттями; несамовитим можна стати від страху, кохання, злості, запалу боротьби. Те, що сьогодні могли б описати як “на адреналіні”.
Саме тому в релігійних уявленнях та міфології людей у такому стані вважали або наділеними божественним знаком, або пояснювали, що їх опанував злий дух.
Слово позначає надзвичайно сильні, бурхливі, шалені емоції, наприклад:
- нестримний крик;
- шалена радість;
- нестерпний біль;
- захоплення понад усяку міру;
- запекла боротьба.
- нестримний сміх.
Наприклад, у літературі можна зустріти:
- Ольжбета Пір’ячко розповіла, .. яким швидкісним та несамовитим було їхнє кохання. (Софія Андрухович).
- З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер і розлився по глухому подвір’ї… (Панас Мирний).
Так само можна описати дії чи рухи: несамовитий танець чи писав несамовито.
Чому “несамовитий” застосовується не лише до людей?
Сьогодні цим словом описують не лише людей та силу їхніх почуттів, а й природні явища. “Несамовитий” дуже виразно передає та підкреслює силу стихії. Тому його можна назвати образним чи поетичним і часто зустріти в художній літературі. Наприклад:
- лютий шторм;
- шалена хуртовина;
- бурхливий вітер.
Вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал, щоб знову поступитись місцем хвилинній тиші. (Сергій Журахович).
Таким чином, слово підкреслює надзвичайну потужність, бурхливість або інтенсивність.
Слово “несамовитий” – одне з найвиразніших в українській мові. Воно допомагає передати надзвичайну силу почуттів, емоцій чи явищ. Це чудовий приклад того, як одне слово може зберігати історію мови й водночас залишатися живим та виразним у сучасному мовленні.
А чи вживаєте ви це слово?