Як правильно говорити про розбіжності: дискутувати чи полемізувати

Дискусія чи суперечка? / Мagnific. Ілюстративне фото

Часто мовні неточності виникають через слова, що звучать схоже в різних мовах, але мають відмінні значення. Це трапилося з дієсловом “спорити”.

Подекуди два подібних слова мають зовсім різний зміст. Саме так сталося з дієсловами “спорити” та “сперечатися”, які нерідко плутають. Розповідаємо про їхню відмінність, посилаючись на “Горох”.

“Спорити” чи “сперечатися” – як правильно українською?

Багато хто вживає вислови: “Не будемо спорити”, “Вони довго спорили”. Однак, у сучасній українській літературній мові в подібних контекстах коректно використовувати інше слово – сперечатися. У чому ж полягає розбіжність?

Сперечатися – означає обмінюватися протилежними думками, відстоювати власну позицію в розмові чи дебатах, а також не поступатися перед кимось чи чимось певними якостями, властивостями; конкурувати.

Вважається, що це слово походить з польської мови – sprzeczać się “сперечатися”, sprzeczka “суперечка, спір”.

Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати

Наприклад:

Не сперечайся через дрібниці.
Ми довго обговорювали книжки.
Науковці дискутують щодо цієї теорії.

А що ж означає “спорити”? У словниках це дієслово має зовсім інше значення: іти, відбуватися успішно і швидко (про роботу, діяльність).

Наприклад:

Робота спориться в умілих руках.
Нехай вам щастить і все складається якнайкраще.
Праця йшла успішно, бо всі працювали злагоджено.

Саме тому вислів “не будемо спорити” є не зовсім доречним і його краще уникати в офіційному листуванні.

Непорозуміння виникло через схожість з російським словом “спорить” у значенні суперечки: “не спорь”.

Зверніть увагу! В українській мові таких схожих за звучанням слів, що походять з російської, чимало, наприклад прострочений / протермінований чи на протязі /протягом. Вони навіть зафіксовані в словниках радянських часів. Однак, сьогодні філологи звертають увагу на такі помилки та наголошують, що наша мова має власні відповідники.

Якщо ж ідеться про “спір” як парі, то українська мова має свої питомі відповідники: закластися, битися об заклад, піти на заклад.

Отже, запам’ятаймо:

сперечатися – обмінюватися суперечливими думками;
споритися – добре йти, вдаватися;
закластися, битися об заклад – укласти парі.

Є ще одне пояснення з Етимологічного словника. Слово “сперечатися”, походить від праслов’янського “przec” – заперечувати. Воно збереглося у дуже близькому звучанні в багатьох слов’янських мовах. В українській теж – перечити: “не переч мені”.