Не кажіть – “опасно”! / Мagnific. Ілюстративне фото
Суміш слів складається не лише з окремих виразів, а й зі звичних слів, котрі ми промовляємо автоматично. Вони звучать звично, але не належать до норм української літературної мови або звучать як пряма калька.
Тож як замінити фразу “Не ходи туди – опасно!”, якщо прагнете говорити літературною українською, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Як “опасно” буде українською?
Деякі слова настільки міцно закріпилися в нашому повсякденному мовленні, що ми навіть не помічаємо: вони прийшли до нас із російської. Одне з них – “опасно”. Його можна почути в розмовах, побачити в оголошеннях і навіть у соцмережах. Проте українська мова має власне, природне слово – небезпека.
Ним називають:
- загрозу будь-якого лиха, нещастя, якоїсь катастрофи тощо.
- стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує.
Іменник “небезпека” утворився від слова “безпека” за допомогою префікса не-. Слово “безпека” є питомо українським і походить від давньослов’янського поєднання: bezpečьn(jь), утворене з прийменника bez і основи іменника *реčа “турбота, клопоти”. Власне ми маємо і слово “опіка”, у значенні турбота того ж походження.
Від цього слова природно утворилися:
- безпечний / безпечно;
- небезпека / небезпечний / небезпечно.
Слово “опасно” прийшло в українське мовлення під впливом російської мови, де нормативним є “опасный”. Тобто українська мова називає явище через відсутність безпеки, а не через слово “опасность”, як це відбувається в російській.
Сьогодні слово “безпека” стало одним із ключових у сучасній українській мові. Від нього утворилися десятки нових словосполучень:
- безпекова ситуація;
- безпекові заходи;
- служба безпеки;
- національна безпека;
- правила безпеки.
Головне у небезпечній ситуації реагувати швидко та виважено і не “тормозити”, але й це слово – помилка і росіянізм, а як правильно – читайте у нашій публікації.
Слово “опасно” – це чужинець з народу, який несе нам небезпеку, тому позбудьтеся його зі свого мовлення. Крім того, заміна лише одного слова робить мовлення природнішим і ближчим до української традиції.