Основні положення
- Найменування “білка” бере свій початок від праслов’янського слова bělъka, що асоціюється з білосніжним відтінком, який підкреслює вартість її шкурки.
- В українській мові існує ряд аналогів для білки, такі як білиця, вивірка, вівериця, веврик, та векша; термін “вивірка” походить від праіндоєвропейського кореня, що означає “обертатися”.
Як називається ця тваринка? / Freepik. Ілюстративне фото
Будь-яка тварина й рослина має власну латинську таксономічну назву, котрою можуть оперувати як науковці, так і люди в повсякденному житті. Також існують альтернативні назви та місцеві особливості у мовленні.
Які ще є способи назвати білку, інформує 24 Канал, спираючись на тлумачення мовознавиці Ксенії Тараненко.
Які існують найменування для цього гризуна?
Ця моторна рудоволоса чарівниця населяє не тільки ліси, але і міські парки. Тому з дитинства ми звикли спостерігати за її поведінкою. А окремі особини навіть дозволяють себе нагодувати. Для іменування тваринки маємо декілька найменувань, але переважна більшість знає її як білку.
Чи задумувалися ви над тим, звідки взялося ім’я “білка”? Це слово має праслов’янські корені – bělъka, утворене від bělъ (“білий”). Проте не як визначення кольору, а як позначення значущості: білий = цінний/коштовний. Імовірно, спочатку так позначали не саму тварину, а її дороге світле хутро, яке застосовували для виготовлення теплого одягу.
У старовинних текстах зустрічаються варіації “білиця”, що також вказує на вишуканість і цінність хутра звірятка.
Однак в українській мові існує ще одне, менш відоме, але глибоко ліричне слово – вивірка, з наголосом на перший склад. Воно походить від праіндоєвропейського кореня wer- — “крутитися, обертатися”. Чудово описує манеру поведінки цієї проворної, галасливої істоти, яка перестрибує з гілки на гілку, ніби танцює у повітрі.
У радянський період цей термін був витіснений і зберігся як діалектне слово або полонізм, тому що в польській мові саме так називають гризуна – wiewiórka.
Хто така білка?
Білка або вивірка звича́йна, має латинську назву – Sciurus vulgaris. Це вид ссавців з родини вивіркових, представник надряду гризунів. Білки мають руде, чорне, каштанове чи сіре хутро, з білим або кремовим черевним забарвленням. Мають пишний хвіст і здатні вправно пересуватися по деревах.
Отже, посилаючись на словники, цю тварину можна називати:
- білка,
- білиця,
- вивірка,
- вівериця,
- веврик,
- векша.
Білка / Freepik
В Україні проживає чотири підвиди цього звірятка:
- Вивірка українська – на схід від Дніпра,
- Вивірка Кесслера – на захід від Дніпра,
- Вивірка карпатська – в Карпатах,
- Вивірка телеутка — акліматизована в Криму і в Подінців’ї.
Отже, слово “білка” – приклад того, як мова зберігає і вигляд, і вдачу, і історичну вартість у назві.
