Чому не “виконуючий”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Розглянувши уважно мову офіційних документів, можна помітити чимало конструкцій, які лише видаються українськими, насправді ж є помилковими калькуваннями.
Де криється помилка у слові “виконуючий”, пояснюємо з посиланням на Український правопис.
Не “виконуючий” – як правильно українською
Ця помилка досі трапляється в офіційно-ділових паперах, і далеко не кожен може обґрунтувати, що саме неправильно. І щорічно, у кожній установі з’являється наказ про призначення “виконуюючого” обов’язки директора, ректора чи іншого керівника на період відпустки або тривалого відрядження.
Слово “виконуючий” є калькою з російського “исполняющий”. Воно сформоване за моделлю активного дієприкметника теперішнього часу, яка для сучасної української літературної мови вважається некоректною.
Саме тому Український правопис (§ 32) вказує, що активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) мають обмежене використання і здебільшого притаманні книжній, науковій або історичній стилістиці.
Отже, правильно вживати:
- “виконувач обов’язків”,
- “виконавець”,
- “особа, яка виконує обов’язки”.
Аналогічну помилку роблять нерідко влітку, купуючи прохолодні напої, які називають “освіжаючими”, хоча такого слова в українській мові не існує.
Після словосполучення “виконувач обов’язків” ставимо назву посади, яку особа тимчасово обіймає, у родовому відмінку. Якщо посада згадується в документах постійно, вислів “виконувач обов’язків” скорочуємо до “в. о.”, наприклад, у реквізитах “Підпис”.
Зверніть увагу! Після кожної літери скорочення “в. о.” ставимо крапку. У середині речення пишемо з малої літери, а на початку – з великої.
Тому замість “виконуючий обов’язки директора” коректно говорити: виконувач обов’язків директора або особа, яка виконує обов’язки директора.
Іменник “виконувач” утворений за притаманною українській мові словотвірною моделлю з використанням суфікса -ач, що позначає діяча. За схожим принципом утворені слова: дописувач, відкривач, споживач, користувач, викривач.
Правильно:
-
виконувач обов’язків директора;
-
тимчасовий виконувач обов’язків;
-
особа, яка виконує обов’язки.
“Виконуючий” – це помилка: дивіться відео
Отже, якщо ви прагнете, щоб ваше мовлення відповідало нормам сучасної української літературної мови, замість калькованого “виконуючий” вживайте питоме українське “виконувач”.