Як Україна запам’ятала Лісового на чолі МОН / фото з фейсбуку Оксена Лісового
16 липня український уряд зазнав суттєвих кадрових ротацій. Міністерство освіти і науки України теж отримало нового провідника.
- 1 Фінансування освітян
- 2 Чесність у навчанні
- 3 Трансформації та зміни
Натомість Оксен Лісовий завершив свою місію міністра, яку обіймав з 21 березня 2023 року. Відтепер відомством керуватиме колишній голова Національної агенції забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Лісовий зазначив, що для нього було честю служіння Україні на цій відповідальній посаді понад 3 роки.
24 Канал розповідає, чим відзначився на своєму посту в МОН Оксен Лісовий і які ініціативи йому вдалося реалізувати як очільнику освітньої галузі.
Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий
Оксен Лісовий зайняв крісло міністра освіти і науки України, повернувшись з фронту, і розпочав роботу над відновленням порядку в українській освіті після діяльності попереднього керівника Сергія Шкарлета. Проблем та викликів було безліч, до того ж воєнний час створював непрості умови для проведення реформ. Проте Лісовий взявся за впровадження нових ідей та трансформацій, хоча не все реалізовувалося так гладко, як планувала команда міністра.
Важливо, що під керівництвом Лісового освіта стала пріоритетом для Кабінету Міністрів – на її розвиток почали виділяти значно більше коштів. Окрім фінансування та реформ, залишалося питання безпеки. І все це відбувалося на тлі постійних чуток про можливу зміну міністра освіти і науки.
Фінансування освітян
Це питання стало постійним викликом для Лісового під час його перебування на посаді міністра. Однак йому вдалося зрушити справу з мертвої точки. У 2024 році вчителі, які витягли на собі шкільну освіту під час повномасштабної війни, мали отримати підвищення заробітної плати. Лісовий навіть озвучував конкретні цифри та терміни, але педагоги тоді так і не дочекалися обіцяного.
Проте влада була змушена підвищити оплату праці освітян, щоб запобігти масовому відтоку кадрів з професії. З 2025 року запроваджено щомісячну доплату до зарплати вчителям у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року її збільшили до 2000 гривень. Проте вчителі чекали саме на підвищення посадового окладу, яке стало можливим лише у 2026 році.
Українські вчителі на освітньому форумі / фото Марії Волошин
У Державному бюджеті передбачено підвищення зарплат вчителів, викладачів та науково-педагогічних працівників: на 30% з 1 січня та на 20% з 1 вересня. У МОН наголошували, що це буде найсуттєвіше комплексне підвищення оплати праці педагогів за останні роки. Також анонсовано зростання зарплати вихователям у дитячих садках на 30% з 2026 року. “Вчительську тисячу” збережено у розмірі 2 тисяч гривень для всіх педагогів і 4 тисяч гривень – для тих, хто працює очно на прифронтових територіях (суми після оподаткування). Проте не обійшлося без негативних моментів. Освітяни та навіть деякі народні депутати повідомляли, що місцеві громади почали “зрізати” надбавки за престижність до заробітної плати вчителів у січні, що фактично нівелювало підвищення оплати праці.
Чесність у навчанні
Це був один із викликів, з якими Лісовий зіткнувся на початку своєї каденції в МОН. Його звинуватили у плагіаті в дисертації, тому він передав її на експертизу. Згодом перевірку дисертації міністра призупинили, оскільки він відмовився від наукового ступеня. Після цього в Україні стало можливим добровільно відмовитися від вченого звання.
Однак міністр встиг заявити про намір сформувати в Україні нову культуру доброчесності. Хоча масових викриттів плагіаторів у сфері освіти та науки не відбулося, все ж нещодавно українські парламентарі схвалили законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність” та затвердили єдині комплексні законодавчі рамки академічної доброчесності в освітньо-науковій системі – від загальної середньої освіти до вищої школи, науки, наукових досліджень, експертизи та присвоєння наукових ступенів і вчених звань.
Трансформації та зміни
За часів Лісового у сфері освіти та науки було продовжено та розпочато впровадження нових реформ. Без критики, звісно, не обійшлося.
Пріоритетом освітньої сфери визначили безпеку. У школах з’явилися офіцери Служби освітньої безпеки; були анонсовані нові правила відвідування освітніх закладів. Розпочалося будівництво підземних шкіл та модернізація укриттів у навчальних установах. На це було спрямовано мільярди гривень.
Дошкільна освіта. Наразі триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року у всіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років будуть зобов’язані вивчати англійську мову. Плануються й інші зміни.
Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи було відновлено та продовжено. Зараз в Україні готуються до повноцінного впровадження реформи старшої профільньої школи. З 2027 року учні навчатимуться 12 років. Пілотний проєкт реформи “Профільна” розпочався 1 вересня 2025 року. Він запровадить два напрямки навчання: академічний та професійний. Однак саму реформу та її реалізацію в умовах війни часто критикують як батьки, так і освітяни.
Лісовий на форумі вчителів у Львові / Фото Марії Волошин
Професійна освіта. За каденції Лісового також розпочався активний розвиток професійно-технічної освіти. Уряд виділяв сотні мільйонів на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у навчальних закладах. У вересні 2025 року набрав чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він містить суттєві зміни для системи професійно-технічної освіти.
Вища освіта. Тут також було впроваджено чимало змін та інновацій. Анонсовано скорочення терміну навчання на бакалавраті. Також запроваджено процес оптимізації мережі вищих навчальних закладів та ротації ректорів. Важливо, що першокурсники-контрактники почали отримувати гранти на навчання за високі бали на НМТ. Впроваджено і зимову вступну кампанію до вишів. Частина вступників може пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією.
Наука. Молоді вчені та доктори наук відтепер отримуватимуть вищі гранти на дослідження. Фінансування зросло в кілька разів. Лісовий підкреслив: це наймасштабніше збільшення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні формуватиметься нова система пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.
Багато змін, анонсованих раніше, мають відбутися цього року, зокрема з 1 вересня. Йдеться про підвищення стипендій для студентів, другий етап збільшення заробітної плати педагогам тощо. Однак це вже відбудеться за каденції нового керівника МОН України – Андрія Бутенка.