Людина з вудкою – це рибак чи рибалка? / Мagnific. Ілюстративне фото
Коли ми говоримо про особу з вудкою, то часто вагаємось: рибак чи рибалка? Це питання здається простим, але воно розкриває цілий пласт мовної культури та традицій.
Літній день біля водойми, поплавець гойдається на хвилях. Як же правильно назвати того, хто сидить на березі – рибак чи рибалка, розповідаємо з посиланням на роз’яснення мовознавиці Лариси Чемерис.
Рибак чи рибалка – як правильно українською?
Це одне з найулюбленіших занять не лише серед чоловіків, а й жінок – своєрідна медитація: плескіт води, ранкова тиша та погойдування поплавця.
І коли йдеться про вилов риби, то часто виникає дискусія: як коректно називати людину з вудкою – рибак чи рибалка? Дехто переконаний, що слово “рибак” є русизмом, а правильним є лише “рибалка”. Насправді ж усе трохи цікавіше.
В українській мові обидва терміни є загальноприйнятими. Їх фіксують сучасні словники, зокрема “Словник української мови” та словник “Горох”.
Рибалка – це особа, яка займається ловом риби. Саме цей термін сьогодні є найпоширенішим у повсякденному мовленні, і мовознавці наголошують, що він є більш автентичним та правильним.
- На березі рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
“Ловіться, рибочки, великі і маленькі”. (Петро Гулак-Артемовський).
Водночас “рибак” – це також українське слово. Його традиційно використовують, коли йдеться про людину, для якої рибальство є промислом або фахом. На це вказують українське прізвище – “Рибак”, та назви населених пунктів – “Рибаки”, “Рибаче”. Слово “рибак” трапляється і в народних висловах та прислів’ях:
- Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати. (прислів’я)
- Рибак рибака бачить здалека.
Обидва слова походять від давнього слова “риба”, але утворені за допомогою різних суфіксів. Суфікс -ак/як часто позначає людину за її діяльністю (вояка, моряк, бідняк), а суфікс -алк(а) також утворює назви осіб за сферою діяльності. Тому обидві форми є природними для української мови.
Рибак чи рибалка – як правильно: дивіться відео
Як називати процес ловіння риби?
З цим питанням пов’язана ще одна мовна суперечка: як коректно називати сам процес вилову риби. Його теж часто іменують “рибалка”.
Мовознавці, зокрема Олександр Пономарів і Борис Антоненко-Давидович, наголошують: правильно говорити “рибалка” про людину, яка ловить рибу, а сам процес називати риболовлею, рибальством чи рибацтвом. Антоненко-Давидович іронічно зауважував: якщо хтось пише, що “рибалки їздять на рибалку”, то це вказує не на риболовлю, а на те, що автор не надто добре володіє українською мовою.
Рибалка – це людина / Мова – ДНК нації
І це ще не все. Ми маємо ще й цікаве слово “рибальня” – яким позначають місце рибальського промислу.
- Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі. (Іван Багмут).
Звісно, всі чули рибальські байки про розмір рибини чи улову та дивовижні й навіть містичні історії, пригоди на риболовлі. І у зв’язку з цим є ще одна дуже доречна тема: а як правильно запитувати – “що зловив?” чи “кого зловив?”, маючи на увазі рибину.
І мовознавці ресурсу “Мова – ДНК нації” пояснюють, що обидва варіанти є слушними. Однак, якщо запитують:
- “що зловив” то йдеться про будь-який предмет, річ, наприклад: старий черевик, одяг, гілка, сміття тощо. Адже риба це “хто”.
Наприклад:
— Що зловив?
— Та нічого такого, декілька рибок і якусь шкатулку (шкатулка це “що”, річ).
- “кого зловив”, де “кого” – це форма знахідного відмінка від “Хто”, тоді виходить, що мається на увазі виключно, яку рибу ви здобули (малу чи велику, вид тощо).
Наприклад:
— Кого зловив?
— Дуже великого карася! Сьогодні мені пощастило. (карась – це “хто”, вид риби).
Навіть таке хобі та професія, як риболовля, має свої мовні нюанси. Тому насолоджуйтесь і розмовляйте українською про свій улов та улюблене заняття.