Не називайте їх “шаріки” / Мagnific. Ілюстративне фото
Вони додають радості, легкості й барв будь-якій події. Проте, разом із цим, у мовленні часто виникає помилкове слово “шарік”, яке насправді є чужим для української мови.
Як українською назвати цей улюблений декор, розповідаємо з посиланням на Slovnyk.me.
Не “шарік”: як правильно українською
Мабуть, кожен у дитинстві запускав у небо повітряні “шаріки” або грався кольоровими виробами. Сьогодні це улюблений декор для багатьох свят, для оформлення фотозон чи подарунків. Але часто можна почути поширену помилку у назві: “Купи мені шарік!” Але чи українське це слово?
У літературній українській мові “шарік” не вважається загальноприйнятою назвою предмета кулястої форми. Натомість слід уживати слова куля або кулька.
Кулька – це зменшена форма від слова куля, тобто невеликий предмет округлої форми. Саме тому ми кажемо:
- повітряна кулька;
- ялинкова кулька;
- кулька морозива;
- кулька паперу.
А ось слово “шарік” запозичене в українську мову під впливом російської, де “шар” означає кулю або сферу.
Цікаво, що слово “куля” в українській мові має багато значень. Воно означає не лише геометричне тіло, а й снаряд для вогнепальної зброї. Саме звідси походять вислови “летіти кулею” – дуже швидко, або “як куля в лоб” – про щось раптове й приголомшливе.
Зауважте! Що “повітряна куля” та “повітряна кулька” – це різні предмети. Перший – це літальний апарат, легший за повітря, який піднімається завдяки нагріванню повітря пальником. Винайдений у 1783 році братами Монгольф’є. Другий – іграшка.
А ось яке тлумачення дають словники для повітряної кульки: іграшка, зазвичай виготовлена з латексу, гуми або фольги, яку наповнюють повітрям або легким газом для розваги чи декорування.
- Для оформлення зали використали повітряні кульки, наповнені гелієм.
- Діти з радістю тримали в руках яскраві повітряні кульки.
Перші гумові кульки винайшли у XIX столітті. Спочатку їх використовували для наукових дослідів, а вже згодом вони стали улюбленою дитячою забавою й неодмінною прикрасою свят.
До речі, українська мова любить зменшено-пестливі форми. Тому поряд із кулькою існують – кулечка, кульчина, а в діалектах трапляються й інші назви, наприклад – бальон.
Повітряні кульки ставали “героями” експериментів, рекордів (найбільша кількість випущених у небо чи найшвидше лопання) прототипами транспорту (повітряна куля), мультфільму (пригадайте – “Вверх”).
Трейлер до мульфільму “Вверх”(2009): дивіться відео
Цікаво, якщо пошукати слово шарік в українських словниках, то ви знайдете його, але у двох переносних випадках:
-
Шарік – як власна назва, тобто ім’я, кличка для тварини, найчастіше собаки.
-
Як сленгове слово у вислові “шаріки-роліки”, тобто – мізки чи “зайшли шаріки за роліки” – плутанина у думках: “Треба хоч трохи поспати, бо вже шаріки за роліки заходять”.
Отже, якщо йдеться про круглий предмет або повітряну прикрасу, українською найприродніше сказати – кулька, а не “шарік”. Бо наша мова має свої гарні й точні слова – варто лише частіше їх уживати.