Що ж таке – хитавиця / Magnific. Ілюстративне фото
Час від часу вживання русизмів призводить до того, що “чужинцем” ми іменуємо зовсім інший предмет. Буває, що дію називаємо, наче живу істоту.
Чому слід уникати вживання русизму “качка” та що таке “хитавиця”, дізнаємося з посиланням на Slovnyk.me.
Що таке “хитавиця” і чому це не пташка?
Це слово знайоме морякам та рибалкам, але в інших може викликати сумніви. Та навіть логічне обґрунтування може здатися дивним – чому в основі лексична одиниця з діалекту.
І це цікаве слово – “хитавиця”.
“Хитавиця” – це українська лексична одиниця, яка означає гойдання судна на морських хвилях, коливальні рухи корабля під впливом вітру або хвиль.
Чому воно може здатися незвичним і незнайомим, адже в буденній мові часто використовується як “морська качка”. Але пам’ятайте, що “качка” українською – це водоплавна птаха.
А “хитавиця” походить від слова “хитати” – рухати, коливати, гойдати. Корінь слова – “хит-“, а суфікс -авиця формує іменники, що вказують на процес чи явище (наприклад: спрага → спрагавиця у давніх текстах). Від цього ж кореня маємо слова хитатися, хиткий, похитнутися
- “Коли зійшло сонце, шторм почав слабшати, але море клекотіло весь день, а хитавиця хоч і не припинилася, але стала рівнішою” (Зінаїда Тулуб).
- “Згодом човни повернули праворуч, і хитавиця трохи вгамувалася” (Юрій Добровольський).
У літературі та словниках ХХ століття ми можемо зустріти слово “качка”, як синонім або розмовний варіант: “Приємно після корабельної качки стати ногою на тверду землю” (Дмитро Ткач). Але таке прирівнювання часом створювалося штучно.
Хитавиця – це гойдання на хвилях / Мова – ДНК нації
Запам’ятайте! Хитави́ця – іменник жіночого роду
Основною причиною хитавиці суден є морські хвилі, що виникають під дією вітру. Спочатку вони з’являються як незначні нерівності на поверхні, а згодом перетворюються на великі вали з значною силою. Такі хвилі можуть рухатися на далекі відстані навіть після того, як вітер стих, і здатні розгойдувати будь-яке судно. Отже, явище хитавиці можливе не лише в морі, а й на великих прісних водоймах – озерах чи водосховищах.
Таким чином, це слово є й технічним терміном у морській справі. Силу хитавиці обчислюють та вивчають, як стабілізувати корабель чи човен.
Крім того, “хитавицею”, як діалектизм, називають гойдалку, нарівні з – хитанка, вихалка, ореля, говбанка.
Цікаво також, що слово “хитавиця” вийшло далеко за межі морської лексики. Ним можуть позначати будь-які коливання чи нестійкість: політичну хитавицю, життєву хитавицю, хитавицю настроїв. Так слово, яке колись описувало фізичний рух, набуло ще й переносних значень.
Слово хитавиця – це яскравий приклад української мовної образності. Воно не є калькою з інших мов, а виросло з власного слова. Використовуйте його і звучіть автентично!