Не кажіть ” в інтірєсному положенії” / Мagnific. Ілюстративне фото
Виношування дитини в українській культурі завжди було часом радості й благословення. Наші пращури не вживали терміну “інтірєсне положеніє”, а лагідно, поетично й шанобливо підбирали описи.
Як позначити українською “інтірєсноє положеніє”, розповідаємо з посиланням на роз’яснення “Мова – ДНК нації”.
Не “в інтірєсному положенії” – як інакше про вагітність?
Часом про особливий період у житті жінки можна почути вислів “в інтірєсному положенії” або “інтірєсноє положеніє”. Так жартівливо або завуальовано називають стан вагітності.
Фраза “інтірєсноє положеніє” – це російський евфемізм, який у XIX–XX століттях часто використовували для позначення вагітності. В українській мові та культурі такий вислів є стороннім, калькованим і неприродним. Як і дослівний переклад, що теж існує – “цікавий стан”.
То як сказати українською? Якщо прагнете бути дослівними, то краще скажіть – “жінка у делікатному стані”, це коректніше.
Найпростіше й найприродніше – вагітна, це стан жінки в період розвитку в її організмі плоду. Але існує низка інших слів, які образно описують стан і побутують в народі:
-
в тяжі / в тязі / в тяжкі / увійшла в тяжка,
-
у тяготі,
-
у ваготі,
-
на зносинах,
-
при надії,
-
чекає дитину,
-
ходить дитиною,
-
носить під серцем дитину,
-
має стати мамою.
Особливо гарний та трепетний народний вислів – при надії. Він ніби підкреслює, що жінка живе в очікуванні нового життя, сповнена надій і сподівань.
Наші пращури взагалі ставилися до вагітності з великою шаною. Вагітну жінку берегли від важкої праці, намагалися не засмучувати й не ображати. Вважалося, що кривдити майбутню матір – великий гріх, адже вона виношує нове життя. У деяких говорах вагітну називали благословенною, підкреслюючи особливість її стану.
Цікаво, що слово “вагітна” походить від прикметника “вагітний”, який пов’язують зі старими слов’янськими словами, що позначають тягар, вагу, ношу. Первісно йшлося про ту, що “носить” дитину.
Цікавий стан – калька / Мова – ДНК нації
А жінку, яка уже народила, називають – породілля. І після народження малюка з’являється новий словник – речі для немовляти, назви яких теж часто калькують. Про українські відповідники, до слів “соска”, “пелюшка”, “коляска” ми писали раніше.
Отже, замість чужого “в інтірєсному положенії” українська мова пропонує багато красивих і теплих висловів. І кожен із них звучить значно природніше та душевніше. Поважайте і бережіть жінку при надії!