Як правильно – засуха чи посуха? / Колаж 24 Каналу
Існують слова, де одна літера змінює значення. А є такі, коли інша літера викликає сумніви – калька, синонім чи росіянізм, і варто розібратися краще, щоб не помилитися.
У якому слові ми робимо помилку – “засуха” чи “посуха”, і чи є вона взагалі, розповідаємо з посиланням на закон.rada.gov.ua.
Як казати правильно – “засуха” чи “посуха”?
Щороку, коли ми переживаємо весну і літо без опадів, у новинах можна почути два слова: посуха і засуха. Але яке з них відповідає нормам української мови і чи не роблять журналісти помилку в якомусь слові?
Зазирнувши до українських словників, ви зустрінете обидва слова з однаковим поясненням та приміткою: “те саме” чи “синоніми” – “брак опадів, що призводить до висихання ґрунту й загибелі рослинності”.
А розгорнуте пояснення дає зрозуміти, що це – тривалий дефіцит опадів при підвищеному температурному режимі у теплий період року, внаслідок чого вичерпуються запаси вологи ґрунту за рахунок випаровування і транспірації.
Це явище не дуже корисне для природи та людини, а тому з його настанням ми чуємо це слово часто. Але якщо глянути уважніше, то літературна українська мова надає перевагу слову “посуха”. Якщо ви заради цікавості заглянете в інтернет про це погодне явище, то переважно зустрінете саме слово – “посуха”: у новинах, прогнозах погоди, поясненнях, що з цим робити і тому подібне.
Слово “посуха” утворене від прикметника “сухий” за допомогою префікса по-, який у слов’янських мовах часто вказує на стан або явище. Тому – це буквально “стан сухості”.
Зверніть увагу! Маємо й інше дуже схоже слово – “посуху”, але воно означає рухатися по сухому місцю/місцині чи до дощу або суходолом.
А що ж із “засухою”? Це слово також трапляється в українських словниках та літературі, але значно рідше. Для багатьох мовців воно звучить як вплив російської мови.
Українська мова має два слова: посуха та засуха, а от при перекладі на російську буде лише одне – засуха. Тому, можливо, і виникає сумнів, що “засуха” – росіянізм.
Отже, якщо хочете дотримуватися літературної норми, краще казати:
-
сильна посуха,
-
потерпати від посухи,
-
наслідки посухи.
Цікаво, що ці слова можна знайти і в українських прислів’ях та приказках:
- Добре слово людині, що дощ у посуху.
- Посуха – як злодій: усе забирає.
- Вчасна поміч – як дощ у засуху.
- Від великої засухи і криниця плаче.
- Посуха землю сушить, а людину журить.
І хоча засуха не є цілком чужим для української словом, саме “посуха” вважається нормативним і стилістично найкращим вибором. Але і це не всі варіанти, ще можна сказати:
-
бездощів’я,
- бездожджя,
-
суша,
-
сухота,
-
суш,
- а літо без дощу – сухоліття.
Усі ці слова походять від одного кореня – “сухо / сухий” та додають образності мовленню.
Але нехай у словнику буде “посуха” і “засуха”, а за вікном – щедрий дощ та гарні врожаї.
Як правильно казати: дощ “іде” чи “падає”?
І на противагу сухій погоді, уже кілька днів у багатьох регіонах України прохолодно та йдуть дощі. Але й розповідаючи про дощ, можна завагатися, як описати, що він робить, та ведуться суперечки: дощ – іде чи падає?
Але все значно цікавіше, обидві мовні конструкції правильні, а ще можна сказати, що він – моросить, накрапає, періщить, ллє як з відра, мрячить, цяпає та ще понад два десятки варіантів.