Основні тези
- “Бальон” – це західноукраїнське діалектне слово, яке має декілька значень, що пов’язані з округлими предметами чи пересуванням.
- Слово бере свій початок з французького “ballon” і застосовується для позначення кулі чи повітряної іграшки, а в львівському жаргоні ХХ століття – трамвая.
Що таке – “бальон”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Мова не може обійтися без запозичень. Деякі слова стають частиною мовлення та загальновідомі, а певні – лише в окремій місцевості, на стику мов та культур, стаючи складовою діалектного словника.
Що означає термін “бальон” і де його вживають, розповідаємо, спираючись на “Словопедію”.
Що означає дивовижне слово “бальон”?
У розмові можна почути лексему “бальон”, особливо, якщо ваш співрозмовник із Західної України. Слово звучить забавно і трохи таємниче. Це західноукраїнське діалектне слово, яке має кілька значень – і всі вони пов’язані з предметами круглої форми чи переміщенням.
“Бальон” запозичене з французького ballon – “сфера, м’ячик”. Через польську та австрійську традиції воно потрапило в галицьке мовне середовище і закріпилося в розмовній мові.
А ось значень слова можна зустріти декілька:
- М’яч: “Грати в бальон” – тобто грати у футбол чи інші ігри з м’ячем.
- Повітряна кулька: “Дитині придбали бальон” – кульку на свято.
- Трамвай: у львівському сленгу ХХ століття “сісти на бальон” означало проїхатися трамваєм: “Даю тобі слово, що я до цепа ані слова не сказала. Я го залишила на лавці в Стрийськім парку, сіла на бальон і подула додому. Тільки він мене й бачив” (Тарнавський Зіновій).
“Бальон” часто використовувалося у жартівливих або побутових ситуаціях. Існують вирази:
- “зробити бальон” – втекти;
- “бальона зробити” – висміяти когось, кепкувати: “Зробила з нього бальона”.
Це слово стало ілюстрацією того, як запозичення зберігають свою виразність і набувають нових відтінків у різних регіонах.
Де вживають “бальон”: дивіться відео
Отже, “бальон” – це не просто м’яч чи кулька, а цілий зріз мовної історії, який демонструє, як іншомовне слово може стати частиною місцевої культури та навіть перетворитися на колоритний галицький діалект.
Як розмовляють галицьким діалектом?
Галицький діалект – це частина південно-західного наріччя української мови, поширеного на території сучасної Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей.
Він сформувався під впливом місцевих говорів та численних запозичень з польської, німецької, а також інших європейських мов.
У Львові навіть сформувалася окрема форма – львівська гвара, особлива міська говірка, що існувала від середньовіччя до часів Австро-Угорщини.
Нещодавно в соцмережі з’явився тренд “На Галичині не кажуть…” Він пропонує ознайомитися з тим, як не висловлюються і говорять на Галичині. Часто – у гумористичному ключі.
24 Канал зібрав цікаві вислови, які показують багатство галицької говірки та української мови: “Якийсь вар’ят”, “Француватий”, “Я сі згаїла” та інші.