Основні тези
- Бриль – це плетений капелюх із соломи з широкими берегами, який використовували українські та білоруські селяни для захисту від сонячних променів.
- Існують різноманітні види літніх головних уборів, як-от панама, канотьє та трилбі, кожен з яких володіє унікальними рисами та історією.
Що таке “бриль”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Літня пора завжди асоціюється з сонцем, яке щедро дарує свої промені, змушуючи нас шукати прохолоду. І тут у пригоді стає капелюх – невід’ємний атрибут літа. А ось його найменування можуть викликати цікавість.
Що мають на увазі, кажучи “бриль”, і які ще трапляються солом’яні капелюхи, розповідаємо, спираючись на НБУшка.
Що мають на увазі, кажучи “бриль”?
У теплу пору року ми завжди згадуємо про капелюхи – вони захищають від сонця та додають зовнішньому вигляду особливого стилю. Саме слово “капелюх” має дивовижну історію: воно бере свій початок від латинськогоcappa – “покриття” та lucus – “накриття, шолом”, і в українській мові утвердилося як позначення головного убору з полями або у формі – “капелюш”.
Серед літніх капелюхів почесне місце займає “бриль” – капелюх із соломи з широкими краями, який носили українські та білоруські селяни. Його виготовляли з житньої або пшеничної соломи, інколи з очерету, щоб убезпечити себе від спекотного сонця під час праці в полі. Бриль був необхідним у сільському господарстві та став частиною традиційного вбрання. Створення його було справою не з легких, тому брилярство вважалося рідкісним заняттям.
Слово “бриль”, як пояснює ресурс “Горох”, запозичене з польської мови. Воно походить від італійського слова ombrello – “парасоль; капелюх”, що походить з латини – umbrella, де umbra – “тінь”. А лагідно можна сказати – брилець, брилик, бриличок.
У гірських місцевостях була поширена інша форма – “кресаня”, гуцульський повстяний (з вовни) капелюх чорного забарвлення з невеликими боками й широкими краями, оздоблений пір’ям, стрічками, бісером і китицями. Він вирізнявся ошатністю й декоративністю.
Літні капелюхи завжди робили з природних матеріалів – соломи, вовни, рафії, кукурудзи або очерету. Головна вимога проста: вони повинні були захищати від сонця й разом з тим пропускати повітря.
15 травня українці святкують День солом’яного бриля – сучасне неформальне свято, яке виникло з ініціативи спільноти й шириться за допомогою жартів, мемів і тематичних дописів. Офіційної дати заснування чи першого святкування не зафіксовано, однак про цей день почали говорити у 2020 – 2021 роках. Воно нагадує про старовинні ремесла, природні матеріали й красу простих речей, які непідвладні плину часу. Солом’яний бриль – це символ сонця, праці та народної культури, а ще теплий знак того, що літо вже зовсім близько.
У світі також існує “День солом’яного капелюха” (Straw Hat Day), що зародився в США у 1920-х роках як рекламна акція капелюшної індустрії. В Україні ж свято набуло культурного відтінку й стало нагадуванням про народні традиції.
Капелюх – це не просто головний убір, а символи стилю, статусу та ідентичності. Капелюхів безліч – у кожного народу та етапу історії свій. Деякі вже забуті, а деякі – й донині в моді, поза часом. А щодо матеріалів виготовлення, форм і розмірів, то формувалися і назви.
Пісня про капелюх: дивіться відео
Які ще є літні капелюхи?
Сьогодні існує безліч моделей головних уборів, які допоможуть захистити вашу голову від спеки, які різняться матеріалами та формою, а отже – і назвою. Тож розберімося з термінологією літніх уборів:
- Капелюх – загальна назва для будь-якого головного убору з полями.
- Бриль – широкий капелюх із соломи, традиційний для селян.
- Панама – легкий капелюх, популярний у ХХ столітті з Еквадору – “сомбреро де паха токілья”. Його виготовляють із соломи рослини токілья (Carludovica palmata). Білий, з широкими краями, який зберігає форму.
Цікаво! Мода на панаму з’явилася близько ста років тому, започаткували її будівельники Панамського каналу. Компанія, яка будувала канал, придбала велику партію солом’яних капелюхів з Еквадору. Тоді й прижилася ця назва – “панама”.
- Панамка – капелюшок з тканини, м’якої форми. Спочатку – частина американської армії, а нині доступний головний убір. Після перемоги на Євробаченні-2022 “Kalush Orchestra” – рожева панамка стала трендом року.
- Папайка чи морячка – капелюх з тканини або соломки, із загнутими догори краями.
- Картуз – плеската шапка з козирком.
- Бейсболка чи блейзер – узагальнена назва для кепок із жорстким козирком і застібкою ззаду. Спершу вигадана як частина спортивного одягу, а сьогодні – повсякденний літній аксесуар.
- Шапо бержер – жіночий капелюх із широкими крисами, поширений у період Рококо та в другій половині XIX століття.
- Канотьє – невисокий циліндричний солом’яний капелюх з плоским верхом і краями до 6 сантиметрів. Сьогодні відомі завдяки гондольєрам.
- Клош – жіночий капелюшок у формі дзвона, популярний у 1920-х. Сьогодні також можна побачити такі моделі.
- Трилбі – це класичний чоловічий капелюх округлої форми, з вузькими краями та одним глибоким заглибленням у тулії.
- Чупала – традиційний чилійський капелюх із соломи.
- Федора – це класичний чоловічий капелюх із середніми краями, і на тулії є три вм’ятини. Сьогодні носять і жінки.
Капелюхи – це не тільки захист від сонця або холоду. Вони завжди були символом стилю, статусу й культури, а також – відображенням часу та місця, де їх носили. Солом’яний бриль символізує працю й літо, гуцульська кресаня – урочистість і барвисту традицію, а сучасні літні капелюхи з природних матеріалів нагадують про практичність і моду. Кожен із них має власну історію та характер, однак усі разом вони створюють розмаїтий світ головних уборів, що поєднує утилітарність із красою. І саме тому капелюх залишається поза часом – як символ людини, її стилю та її культури.