Основні тези
- В Україні здійснюють оптимізацію мережі університетів з огляду на демографічну ситуацію та зменшення числа абітурієнтів, однак реформи сповільнились через опір та протести.
- Уряд також впровадив гранти для студентів, які відшкодовують частину ціни контрактного навчання.
Об’єднання вишів в Україні / Колаж Освіта 24
У нашій країні поглиблюється демографічна проблема. Кількість випускників шкіл, при цьому, постійно падає, а число тих, хто виїжджає за кордон, збільшується.
Згідно з відомостями директорки Інституту демографії Елли Лібанової, у квітні поточного року на території України, яку контролює уряд, проживало 29 мільйонів осіб. Минулого року ця цифра була на мільйон більшою, інформує Економічна правда.
Який вплив демографічна криза має на освітній процес?
Освітня система виявилась непідготовленою до подібних обставин. В уряді, у свою чергу, прийняли рішення раціоналізувати мережу університетів, оскільки вона стала надмірною. Реалізувати задум швидко не вийшло: навчальні заклади та політики виступили проти. Загалом, реформування продовжується, проте темпи уповільнились.
Разом з тим, суміжні нововведення у вищій освіті виявились успішними. Йдеться про гранти для студентів на навчання. Ці державні кошти дозволяють їм покрити частину суми контрактного навчання. Цей експеримент планують розширити під час поточної вступної кампанії.
Щодо об’єднання вищих навчальних закладів, то чиновники посилалися на статистичні дані. Якщо у 2008 році до вишів вступали 630 тисяч людей, то у 2023 році – 360 тисяч, зауважував вже колишній заступник керівника МОН Михайло Винницький. За останні роки ситуація ще більше ускладнилася. У Раді прогнозують, що негативна тенденція збережеться.
Менеджери переконані, що для підтримки “середнього” вишу необхідно, щоб у ньому навчалося не менше 5 тисяч студентів. Регіональним закладам вищої освіти згодом буде важко набирати таку кількість людей, оскільки вони втрачатимуть студентів. Тому рішенням для них буде злиття з іншими.
Кабінет Міністрів вже зараз повинен приймати управлінські рішення, якщо усвідомлює, що через декілька років в університетах буде в півтора-два рази менше студентів,
– повідомив керівник Освітнього комітету Ради Сергій Бабак.
Важливо! Відмінність у цінах на навчання в різних університетах України стає все більш відчутною. Найбільш дороге навчання – у приватних університетах. Тут ціни починаються від 100 тисяч гривень за рік, зазначає Education.ua.
Чому реформи загальмували?
Представники уряду та народні депутати погоджуються з тим, що вишів у нашій країні занадто багато, враховуючи зменшення числа вступників. Проте не поспішають активно реформувати мережу ЗВО. Обрано більш обережний підхід, ніж у 2023 – 2024 роках. Причина – опір і протести, з якими зіткнулося МОН України під час спроб об’єднувати ЗВО “зверху”. Блокували злиття деяких вишів навіть на рівні уряду. Зокрема, були проти того, щоб переміщений з Криму Таврійський університет приєднали до Києво-Могилянської академії.
На даний момент критиків цієї реформи достатньо. Аудитори Рахункової палати констатували при цьому неефективність діяльності МОН щодо реформування університетів протягом 2021 – 2024 років. Торік відбулася зміна заступника міністра, який відповідає за вищу освіту. Микола Трофименко, який зараз опікується цією сферою, має більш м’який підхід до об’єднання вишів.
Трофименко стверджує, що об’єднання повинні відбуватися еволюційно та за ініціативою колективів. Однак не всі ректори готові прийняти рішення про закриття свого навчального закладу.
Співрозмовники ЕП у Раді зазначають, що МОН не хоче в рамках цієї реформи зіткнутися з критикою. У парламенті цю тему воліють обходити стороною в очікуванні нового електорального циклу. Один з народних депутатів говорить, що всі бояться виборів.
Часто підготовка до вступної кампанії супроводжується напруженням. Справитися з ним допоможуть в Optima Academy на курсах підготовки до ЗНО та НМТ. Індивідуалізований підхід, акцент на необхідних предметах, систематизація навчання та усунення прогалин у знаннях – все, щоб абітурієнт був повністю впевнений у своїх знаннях.
Скільки університетів знаходиться у підпорядкуванні МОН?
У підпорядкуванні МОН на даний момент знаходиться 116 вишів. Минулого року їх було 117. З 2025 року вдалося об’єднати тільки виші в Умані. Ще два об’єднання заблоковані в суді. Йдеться про приєднання Одеської юридичної академії під керівництвом ексрегіонала Сергія Ківалова до університету імені Мечникова, а також Кам’янець-Подільського національного університету до Подільського державного університету.
Одне укрупнення відбулося у березні поточного року: об’єднали Ужгородський національний університет і Мукачівський державний університет. Проте процес ще не завершений.
Візьміть до уваги! На Закарпатті з’єднують два найбільші університети області.
Що відомо про грантову підтримку для студентів?
Інша складова масштабної реформи освіти виявилася більш успішною. Йдеться про впровадження грантів від держави для контрактних абітурієнтів.
До 2024 року держава повністю фінансувала навчання 40% студентів. У найближчі роки мають намір покривати частину витрат за допомогою грантів для 70% вступників. Найбільша сума гранту – 50 тисяч гривень. Сума залежить від конкурсного балу та обраної спеціальності. Студент отримуватиме грант після зарахування.
У МОН розраховують, що гранти посилять конкуренцію між вишами за фінансування. До слова, у 2024 році держава витратила на гранти 287,4 мільйона гривень, у 202 – 363,2 мільйона гривень. Цього року планують надавати гранти не тільки на бакалаврат, а й на магістратуру.
Інформація про надання грантів
2024 року було запроваджено експериментальний проєкт з надання грантів для абітурієнтів на контракт у виші. 2025 першокурсникам продовжили надавати фінансову допомогу від держави. Гранти поділялися на два рівні:
-
I – у розмірі 17 тисяч гривень для тих, хто набрав за два предмети НМТ від 150 балів (або від 140 балів, якщо вступає на спеціальність з особливою підтримкою);
-
II – у розмірі 25 тисяч гривень для тих, хто отримав за два предмети НМТ від 170 балів.