Наближається до завершення черговий навчальний рік. Багато батьків серйозно замислюються про доцільність продовження навчання своєї дитини в школі після закінчення 9 класу.
Чи варто відпустити дитину після закінчення основної школи чи почекати ще 2 роки? Які переваги та недоліки є у вирішенні піти зі школи без 11-річної освіти?
Недоліки
Якщо дитина їде на продовження навчання в іншу місцевість, то відразу виникають проблеми з проживанням, харчуванням, проїздом, контролем за успішністю та режимом дня, незважаючи на те, що у багатьох навчальних закладах іногороднім надають упорядкований гуртожиток, є сучасні їдальні та кафе, а процес навчання можна контролювати через Інтернет.
Складніше на відстані контролювати режим дня. Дуже часто діти, вирвавшись на волю від надмірної батьківської опіки, починають прогулювати заняття і відвідувати різні розважальні заходи, спілкуючись часом із сумнівними особистостями, які легко затягнуть у такі компанії, де психіка дитини, що не сформувалася ще до кінця, може зламатися під впливом колективного «розуму».
Ще один мінус у тому, що до цього часу дитина до кінця ще не визначилася з вибором майбутньої професії, і навчання може пройти даремно разом із втраченим часом.
Якщо дитина вчилася недостатньо добре, вона не потрапляє на потрібну спеціальність за конкурсом атестатів, і за навчання доводиться платити. Найчастіше абітурієнту пропонують вступати на іншу спеціальність, де конкурс менший. В результаті складається така ситуація, що дитині не подобається вчитися за запропонованим напрямом, і вона знову ж таки втрачає час.
Багато батьків досі переконані, що вузівська освіта більш престижна, і що її можна здобути лише після закінчення 11 класів. Крім того, на них впливає психологічний пресинг соціального оточення (родичі, товариші по службі, сусіди та ін.), тому батьки всіляко намагаються не вдарити в бруд обличчям перед людьми і довести, що їх дитина не гірша за інших, що вона обов'язково здобуде вищу освіту, і неодмінно за престижною професією.
Переваги
Цього року було прийнято новий Закон про освіту, тому після закінчення 9 класу абітурієнти вступають до навчальних закладів без вступних іспитів з конкурсу атестатів (за винятком творчих професій).
Після 9 класу, як правило, є багато бюджетних місць та достатня кількість місць у гуртожитку. Після 11 класу у дитини менше шансів пройти за конкурсом та отримати місце у гуртожитку. Тому можливо доведеться платити і за навчання, і за житло.
Як правило, навчальна програма розрахована таким чином, щоб курс середньої школи був пройдений за 1 рік (замість 2 років, якщо піти до 10 класу), решта часу буде приділена професійній підготовці. А якщо дитина не вступила після 11 класу до вузу і вирішила піти в суз, то вона втрачає при цьому 1 рік.
Таким чином, дитина вже через 3–4 роки здобуває професію. Крім того, середньо-спеціальні навчальні заклади активно співпрацюють з потенційними роботодавцями, які охоче беруть на практику студентів. Тому до закінчення навчання разом із професією випускник, як правило, отримує й місце роботи. А після закінчення вузу дуже багато хто залишається без роботи, не маючи відповідного практичного досвіду.
Багато суз мають договірні відносини, згідно з якими випускники можуть вступити відразу на 3 курс вузу за профільною спеціальністю без здачі ЄДІ. Як правило, студенти навчаються заочно, поєднуючи роботу з навчанням, що набагато зручніше та ефективніше, оскільки можна одночасно заробляти на життя, оплачувати своє навчання та завести сім'ю. У більшості випадків вищу освіту їм необхідна для просування службовими сходами, і багато роботодавців охоче йдуть на зустріч заочникам, навіть часом самі змушують підвищувати кваліфікацію, оскільки грамотні кадри потрібні будь-якому розсудливому керівнику.
Рекомендації під час вступу
Підсумовуючи, варто дати деякі універсальні рекомендації під час вступу:
1. Якомога раніше виявите здібності своєї дитини.
2. Разом з дитиною вивчіть особливості декількох спеціальностей, які можуть підійти за складом розуму і характеру.
3. Не тисніть на дитину своїм авторитетом при виборі професії, залиште їй право прийняти остаточне рішення.
4. Зайдіть на сайти потенційних навчальних закладів та поцікавтеся наявністю діючої ліцензії та акредитації. Регулярно відстежуйте зміни в розділі для абітурієнтів, ознайомтеся з інформацією у гостьовій книзі або на форумі, якщо вони є.
5. Побувайте з дитиною днями відкритих дверей у кількох навчальних закладах, які готують за тією спеціальністю, яку він вибрав. Зверніть увагу на матеріальну базу, на порядок у навчальних корпусах та гуртожитку. Обов'язково зустрініться з адміністрацією та членами приймальної комісії, ставте якнайбільше запитань. Покажіть, що вас цікавить доля дитини і що вона свідомо вибрала саме цей навчальний заклад.
6. Професійно підготуйте портфоліо дитини. Це обов'язково зіграє позитивну роль під час зарахування у разі спірної ситуації.
7. Надавайте дитині психологічну підтримку під час випускних іспитів у школі, схвалюйте її свідомий вибір майбутньої професії.
Правильно обрати професію та навчальний заклад, де навчать усім премудростям улюбленого ремесла, непросто. Але цілеспрямована спільна робота обов'язково дасть свої плоди.