Десять дивовижних українських слів: незнайомі терміни з поезій Стуса.

Основні тези

  • Пропонуємо до вашої уваги 10 дивовижних українських слів із поезій Василя Стуса.
  • Зокрема, мосяжний, басаманити та ін., з роз’ясненням їхнього значення.

desjat divovizhnih ukrayinskih sliv neznajomi termini z poezij stusa fe0e881 - Десять дивовижних українських слів: незнайомі терміни з поезій Стуса.

Неологізми Василя Стуса / НУШ

Поезію Василя Стуса згадують у найважчі періоди протистояння. Сам поет і дисидент став взірцем незламності духу, витривалості та громадянської позиції.

Варто зазначити, що в його віршах залишилося чимало цікавих українських слів. Зокрема, про авторські новотвори у віршах Стуса “Освіторії” розповіла викладачка української мови та літератури, письменниця, літературознавець Діана Мельникова.

Які незвичні слова трапляються у поезіях Василя Стуса?

Пропонуємо ознайомитися з добіркою 10 колоритних слів з поезій дисидента, їхнім тлумаченням і уривками з віршів.

1. Невідь – непізнаність, невідомість.

“Гойдається вечора зламана віть, як костур сліпого, що тичеться в простір осінньої невіді”.

2. Брость – пагінці або квіткові зачатки.

“Жалощів брості коцюрбляться в снінні – а дерево спить. Гойдається вечора зламана віть туга, наче слива, рудою налита”.

3. Коцюрбитися – згинатися, викривлятися, перекручуватися; згорблюватися від літ, болю, остраху тощо.

“Жалощів брості коцюрбляться в снінні – а дерево спить”.

4. Ненасить – величезна жага, поривання, потяг до чогось.

“О ти всепрощальна, о несамовита осмутами вмита твоя ненасить”.

5. Басаманити – б’ючи, залишати сліди (басаман – полоска матерії; слід на шкірі від удару).

“Гойдається вечора зламана віть, і синню тяжкою в осінній пожежі мій дух басаманить”.

Цікаво! Останнім часом особливої популярності набули діалектизми та автентичні вирази, які можна почути на Галичині. Самобутніми фразами українці діляться у Threads. 24 Канал водночас зібрав дотепні та цікаві вирази і слова, які радять жителі краю.

6. Кушпела́ – вихор, хмара пилу, піску, снігу тощо; хуртовина.

“Взялась кушпелою – обвітрені крони всю душу обрушать у довгі полони, і згадкою – вечора зламана віть”.

7. Розколо́шканий – збуджений, розворушений, переляканий тощо (про людину чи іншу істоту).

“Удай, що обтято дорогу. Що спить душа, розколошкана в смертнім оркані високих наближень. На серця екрані гойдається вечора зламана віть”.

8. Мосяжний – ідентичний до латунний (латунь – поєднання міді з цинком, інколи з добавкою свинцю, заліза, олова та інших металів); кольору латуні.

“Гойдається павіть, а сонце – не гасне і грає в пожежах мосяжна сосна”.

9. Торо́с – скупчення уламків криги на замерзлих морях та річках, що виникає внаслідок тиску льоду.

“Це довге кружляння – над світом і під кошлатими хмарами, під багряними торосами замірів”.

10. За́мір – умисел, прагнення здійснити щось; намір.

“Це довге кружляння – над світом і під кошлатими хмарами, під багряними торосами замірів”.

Дивіться більше мовних цікавинок:

  • Булавка чи шпилька: який варіант вірний в українській мові.
  • “Позичити в Сірка очей”: що означає ідіома з “Тореадорів з Васюківки”.
  • Тільки не “куропатка”: як правильно українською іменувати цього чудового птаха.
No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *