Основні тези
- Термін “плай” у мовленні українців позначає гірську тропу або дорогу в горах, особливо в Карпатах.
- Цей діалектизм має старослов’янське або південнослов’янське походження та жваво застосовується в художній літературі для акцентування етнографічної самобутності.
Плай – що це? / Freepik. Ілюстративне фото
Багато українських пісень бережуть у собі унікальність карпатської культури, нагадуючи про те, як мова здатна відображати найдрібніші нюанси природи та людського буття. Проте слова, що побутують у цьому гірському регіоні, не завжди зрозумілі в інших областях країни.
Що словники повідомляють нам про значення слова “плай”, розповідаємо, посилаючись на ресурс “Горох”.
Що значить слово “плай”?
Склад української мови формувався протягом віків під впливом природних умов, звичаїв та культурних взаємодій. Особливо багато різноманітних діалектних слів зустрічається у розмовній системі українських Карпат. Одним із таких висловів, що є незвичним для інших країв, є – плай.
Словник української мови в 11 томах дає таке трактування: Плай – гірська тропа, шлях у горах. А Етимологічний словник української мови пов’язує цей термін з карпатською місцевістю, виводячи його з південнослов’янських мов, де аналогічні форми означають “гірський схил” або “перехід”. Отже, “плай” – це діалектний вираз, розповсюджений переважно в західноукраїнських діалектах, зокрема в гуцульських.
Слово плай має старослов’янські або південнослов’янські корені. Його зіставляють із сербсько-хорватським plaj – “схил”, “відкрите місце”. Також існує гіпотеза про можливий зв’язок із румунською лексикою, де plai – це “гірський схил”, “галявина в горах”. Подібна схожість пояснюється історичними контактами жителів Карпатського регіону. Можливо, це слово в українській мові є результатом мовних контактів у гірських районах.
На відміну від загальновживаних слів “стежка” чи “дорога”, плай має виразне етнографічне забарвлення – це не просто шлях, а конкретно гірська тропа, нерідко вузька, прокладена на схилі або через перевал.
Цікаво! Вікіпедія визначає “плай” як форму рельєфу. Це пологі гребені гір, відгалужень головних хребтів з пасовищами та дорогами для худоби в Карпатах, зокрема на Закарпатті.
У художньому контексті “плай” часто уособлює життєвий шлях, вибір, рух вперед. У літературі це слово можна зустріти як у прямому значенні, особливо в творах, що стосуються карпатської тематики, так і в переносному.
Наприклад, у повісті “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський відтворює колорит гуцульського життя, використовуючи діалектну лексику, зокрема й слово “плай”: “Він ішов вузьким плаєм понад стрімким бескидом…”
У творчості Івана Франка також натрапляємо на карпатські діалектизми, що підсилюють етнографічну своєрідність описів: “Юра йшов довгий час верхом, плаєм, лишаючи село по лівій руці”.
Крім того, це слово знаходимо і в кількох українських естрадних піснях – “Гуцулянці” Івана Поповича та “Незрівнянний світ краси” Назарія Яремчука.
“А сонце кругом,
Далеко лине пісня понад краєм.
Далеко сині гори за плаями.
Гори! Гори! Там в далині.”
“Незрівнянний світ краси”: дивіться відео
Окрім цього, слово стало символічним і використовується в найменуваннях культурних ініціатив, наприклад, український фестиваль “Червона рута” має регіональні мистецькі осередки під назвою “Плай”, що підкреслює зв’язок із традицією та корінням.
Раніше ми писали про інші колоритні карпатські слова з українських пісень:
- значення слова “розмай” з пісні “Гай, зелений гай”;
- кого називають словом “вівчар” у пісні “Черемшина”;
- хто така “чічка” з пісні “Гуцулянка”.
Таким чином, плай – це діалектне слово української мови, що означає гірську тропу або дорогу в горах. Лексикографічні джерела визначають його як регіоналізм, а художня література активно використовує його для творення етнографічного колориту.
Під час наступної подорожі в гори згадайте це слово, і ви одразу мандруєте не гірською стежкою, а – плаєм! Пейзажі та слово безсумнівно додадуть колориту та вражень!