Основні тези
- Слово “мжичка” в українській мові позначає надзвичайно малі водяні краплі в атмосфері або невеликий, щільний дощ.
- Дане слово має давньослов’янське коріння та застосовується для відображення меланхолійного або замисленого настрою в літературних творах.

Мжичка – що це? / Freepik. Ілюстративне фото
Українська мова вміє відтворювати найменші нюанси зміни пір року та явищ природи – для кожного знайдеться відповідне слово. Дехто обізнаний про їх існування, а для інших вони здаються – дивовижею чи місцевим говором.
Яке значення несе в собі слово “мжичка”, розповідаємо, спираючись на канал “Уроки української”.
Що означає слово “мжичка”?
Нещодавні дні принесли потепління, танення снігу, невеликі дощі та похмуру погоду. І в українській мові, для подібних форм опадів є своє слово. У деяких краях воно добре відоме, в інших – менше, хтось вважає його діалектом, а хтось – споконвічним зрозумілим словом. І йдеться про мжичку.
У соціальних мережах можна побачити як роз’яснення даного поняття, так і подив, що подібне слово взагалі існує.
Що ж являє собою “мжичка”: перегляньте відео
І це слово розповсюджене не тільки на Волині, як зазначив автор відео про “місцевий код”, а й в інших регіонах, наприклад, на Поділлі та Галичині.
Українські словники містять слово “мжичка” і пояснюють його, як – дуже маленькі краплі води, що наповнюють повітря; мілкий, густий дощ; інакше – мряковина.
Воно старослов’янського походження, в основі – mьžiti ‹ *mĭgῑtῑ – моросити, затягувати хмарами, пов’язане з *mьgla – серпанок, хмара. Корінь “мж-” споріднений з дієсловом “мжити” – падати дрібними краплями, мрячити.
У народній мові є синоніми, і якийсь із варіантів ви безсумнівно чули:
- мряковина,
- мжа,
- імжа,
- мжиця,
- мигичка,
- слякоть.
Однак, “мжичка” – це не лише дощ. У літературі слово нерідко використовується для створення настрою туги або тихої замисленості, тому його часто можна зустріти в художніх творах: “Був густий туман, і якась уїдлива сиза мжичка запорошила одяг, інеєм осіла на чубах”. (Василь Козаченко).
Хоч така погода і не надто приємна, але це шанс заглибитися в роздуми, разом із задумою природи. Такі опади – це не завжди про потребу взяти парасольку (можна і – зонт), а можливо і достатньо накрити голову каптуром. У літню спеку – можливість отримати задоволення від крапель вологи на власній шкірі.
Таким чином, “мжичка” – це слово, яке об’єднує мовну давнину, поетичність і чіткість опису погоди. Воно живе й донині, нагадуючи нам, що українська мова може передати найтонші нюанси світу.
