Вже майже рік Україна живе в умовах війни. Учасники освітнього процесу постійно змушені адаптуватися до нових умов. Через тривалі перебої й відсутність електропостачання, доступу до інтернету, перебування в укриттях, освітні втрати учнів зростають в геометричній прогресії. Більшість педагогів намагаються організовувати навчальний процес та сумлінного працювати з дітьми попри наявні перешкоди, однак суттєво надолужити та компенсувати освітні втрати занадто складно. Питання насамперед потребує державного врегулювання.
Заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко у розмові з «НУШ» надала власну оцінку ситуації щодо рівня освітніх втрат та запропонувала дієві інструменти для діагностики і корегування наявних прогалин.
Вона повідомила, що наразі ми не можемо чітко говорити про числове значення освітніх втрат, про певний математичний вимір цього поняття, адже достеменних даних про результати навчальних досягнень українських учнів немає.
Минулого року вдалось провести основний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, результати якого будуть відомі лише в грудні 2023 року. Їх можна буде порівняти з результатами довоєнного дослідження. Однак варто розуміти, що результати PISA не повною мірою можна буде використати як інформацію про освітні втрати, тому що це дослідження не ґрунтується на державних програмах та змісті національних стандартів освіти. У циклі дослідження 2022 року вивчали читацьку, математичну і природничо-наукову грамотності, креативне мислення як інноваційну галузь. Але ці тестові завдання не відображають усього комплексу компетентностей, визначених українським державним стандартом. PISA також не досліджує компетентностей учнів з історії України, української мови тощо, тобто надзвичайно важливих для нашої освіти дисциплін.
Експертка наголосила, що на відмінність в результатах дітей впливає їхнє місце проживання, тип закладу освіти, соціально-економічні умови життя родини. Найуразливішими до накопичення освітніх втрат є діти, які зростають у складних соціоекономічних обставинах, не мають достатніх ресурсів на техніку для дистанційної освіти, зокрема:
- діти з окупованих територій,
- учні, які, перебуваючи в умовно безпечних регіонах, однак не мають технічних засобів навчання.
Тетяна Вакуленко наголосила, що освітні втрати – як снігова куля: якщо існують прогалини на певному рівні освіти, то ці прогалини зумовлюють наступні прогалини. Для корегування даного процесу вчителям слід приділяти більшу увагу ключовим елементам навчального матеріалу, фокусуватися на тому, щоб діти їх засвоювали повноцінно.
Підписатись
Фахівці з міжнародного проєкту SURGE розробили низку навчальних матеріалів первинної й вторинної діагностики результатів навчання з математики й української мови для учнів 5, 7 і 9 класів за матеріалами, вивченими, відповідно, у 3–8 класах. Цей проєкт про те, що спочатку має бути розроблено інструмент діагностики та вимірювання ключових навчальних досягнень тих елементів навчального матеріалу, які є суттєвими для здійснення освітнього поступу.
Це добірки тестових завдань, за результатами виконання яких учень автоматично отримує короткий звіт. Він містить інформацію про ті завдання, які учень не зміг виконати правильно, а також рекомендації щодо надолуження певних прогалин. Це допомагає працювати над помилками та прогалинами в засвоєнні ключових тем. Ці матеріали розміщені на порталі Всеукраїнської школи онлайн.
Експерт наголосила, що міжнародні освітні експерти пропонують різноманітні можливості для надолуження освітніх втрат. В той самий час більшість з них потребує додаткового робочого часу вчителів, що має компенсуватися додатковою оплатою праці педагога. А це вже вирішується на державному рівні.
Одним з дієвих інструментів щодо надолуження освітніх втрат є розширення онлайнового контенту на освітніх платформах. Однак дистанційне самостійне навчання молодших школярів не може бути дієвим.
Міжнародні рекомендації містять настанови щодо адаптування змісту викладання на наступних рівнях освіти. Тобто у навчальних програмах має бути контент, який учні повинні були б вивчити, але мають певні прогалини. Має бути реалізований концентричний принцип викладання.
Щодо впровадження додаткового компенсаторного навчального року, Тетяна Вакуленко зауважує, що це доволі фінансово дороге рішення, яке обов’язково спричинить суспільне обурення й негативно вплине на мотивацію учнів, особливо на тих, у кого мінімальні чи взагалі відсутні прогалини у навчанні.
Вона наголошує, що для подолання освітніх втрат слід впроваджувати стандартизовані підходи, розробці яких передуватиме суспільний діалог і докладний аналіз українського контексту.
