Уповноважений з захисту української мови Тарас Кремінь розповів, що в Одеському регіоні в закладах освіти можуть викладати російською мовою, а на Закарпатті – угорською. За словами мовного омбудсмена, такі дії є порушенням закону про державну мову.
Про це посадовець розповів Укрінформу. Він зазначив, що за 9 місяців 2023 року надійшло 277 звернень щодо недотримання законодавства в освіті педагогічними та науково-педагогічними працівниками. Одна вчителька отримала штраф, всіх інші обмежили різними санкціями.
"Ми здійснили виїзний моніторинг у південних районах Одеської області, і там переважає не болгарська, не гагаузька, не румунська мови, а навпаки – російська. Якщо ми хочемо справді розвивати самобутність етнічних болгар або гагаузів на Одещині, ми повинні це забезпечити, в першу чергу, в освіті, а там, на превеликий жаль, бачили застосування російської мови, що є подвійним порушенням, і це неприпустимо", – підкреслив захисник української мови.
Підписатись
Він також додав, що на Закарпатті діяли школи "з угорською мовою навчання", що суперечить чинному законодавству. Адже в закладах освіти можуть бути окремі класи з вивченням мови меншин. Проте в 37 освітніх установах взагалі не було класів, де викладали б лише державною мовою.
Кремінь запевнив, що таким школам були надані рекомендації, аби усунути недоліки й з їх урахуванням відбулися покращення. Зокрема, до закладів освіти Закарпаття була передана велика шкільна бібліотека українських книг і нині проводиться тісна співпраця на місцевому та обласному рівні задля закріплення результату.
А от ситуація з педагогинею у Дніпрі, за словами адвоката у справах мови, була кричущою і потребувала накладання штрафу.
Під час онлайн-уроку вона користувалася російською мовою, чим викликала резонанс і в професійному середовищі. Я тоді спеціально їздив до Дніпра. Штрафи – це остання можливість, яку ми застосовуємо, тому що я з повагою ставлюся до своїх колег. У той же час потрібно з повагою ставитися до Закону. Сподіваюся, цей випадок стане гарним нагадуванням всім", – підкреслив Кремінь.
Як запевняє мовний омбудсмен, у порівнянні з 2022-м роком випадків з використанням недержавної мови стає менше і повідомлення про масові порушення майже не надходять.
